Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ФТОР

Група/призначення:

Хімічний елемент, галоген, газ. Цей високо каустичний, блідо жовтий газ не зустрічається у своєму елементарному стані в природі, але він виготовляється для промислового застосування, включаючи травлення скла. Фториди, різноманітні іонні солі фтору, широко розповсюджені в навколишньому середовищі та зазвичай додаються у малих кількостях до питної води в багатьох громадах.

Повідомляється про зменшення частоти карієсу зубів у людей, які приймали фтор під час процесу розвитку зубів. Солі фтору також часто додають до зубних паст та ополіскувачів ротової порожнини.

Гостра інтоксикація фтором (для прикладу, від отрути комах) провокує нудоту, блювання, біль в животі, діарею та судоми, що часто призводить до смерті від кардіоваскулярного колапсу. Хронічне отруєння фтором (флюороз) характеризується втратою ваги, слабкістю, анемією, ламкістю кісток та жорсткістю суглобів. Плями на зубах є раннім індикатором інтоксикації фтором, але цей симптом можна визначити тільки тоді, коли вплив триває в період формування емалі. Чітко виражена частота флюорозу асоціюється з прийомом фтору дозою 20 мг/день у дорослих. У дітей фтор дозою 4 мг/день може спровокувати плями на зубах.

Альтернативні назви/ синоніми: флуор.
Діюча речовина: фтор.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не очікується підвищення ризику несприятливого результату вагітності від концентрації фтору в питній воді. В експериментальних тварин токсичний вплив фтору на матерів асоціюється з несприятливим результатом вагітності. Вплив на вагітну питної води з концентрацією фтору, що у 12-18 разів перевищує рекомендовану, асоціюється із порушенням розвитку молочних зубів у малюків.

Безпечна та адекватна доза фтору для дорослих становить 1,5 – 4 мг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Деякі дослідження не виявили зростання токсичного впливу на розвиток, якщо вагітні щури та кролі були під впливом фтористого натрію дозою у 100 разів вищою від встановленої норми в їжі та фторованій (1 ppm; parts per million; частин на мільйон) питній воді, скорегованої на вагу. Фетотоксичні ефекти у щурів були виявлені при рівні фтору, токсичному для матерів.

В іншому повідомленні потомство щурів показало негативний вплив на навчання, пам’ять, координацію та рівень кров’яного тиску тільки у самців після впливу на матір фтористого натрію дозою 5 мг/кг/день (масивна доза). Вплив на тварин фтористого натрію в дозі 4,5 ppm протягом вагітності та лактації викликав пониження сперматогенезу та стероїдогенезу в потомства чоловічої статі.

Інформація щодо впливу на плід:

В одному дослідженні, яке брало до уваги 25 жінок, концентрація фтору в пуповинній крові становила 60% від концентрації у матерів. При концентрації у материнській крові вищій за 0,4 ррm (мг/л) плацента спрацьовує як селективний бар’єр для фтору.

Існують суперечливі повідомлення щодо значення добавок фтору при вагітності. Надлишкова кількість фтору протягом вагітності може порушити формування молочних зубів у потомків. Цей вплив досліджувався у щурів та повідомлений клінічно в дітей, чиї матері пили джерельну воду, що містила від 12 до 18 ppm фтору.

Одна група дослідників вивчала рівень розповсюдженості карієсу молочних та постійних зубів дітей з постнатальним впливом оптимальної кількості фтору у питній воді (1 ppm), але з різними моделями пренатального впливу. Дослідники підвели підсумки, що не було істотних додаткових переваг від прийому фтору з водою вагітними жінками, якщо діти приймали фторовану воду від народження.

На противагу цьому, інше дослідження повідомило на 99% нижчу частоту карієсу в дітей, чиї матері приймали фторид натрію дозою 2,2 мг щоденно протягом вагітності в порівнянні з тими дітьми, чиї мами вживали лише фторовану воду. Вони порекомендували приймати щоденно фтор, починаючи з третього місяця вагітності.

Пізніше дослідження показало, що 1 мг добавок щоденно протягом останніх 6 місяців вагітності істотно не понижував частоту карієсу в дітей у віці 3 та 5 років. Однак, відсоток дітей без карієсу в обох групах, із застосуванням добавок фтору та групою з плацебо, був дуже високим (92% та 91%, відповідно), що робить виявлення ймовірного істотного покращення малоймовірним. М’який флюороз було виявлено у 26 із 798 лікованих дітей.

Одне дослідження припустило, що фторування води у чилійських містах підвищило рівень малюкової смертності та вроджених вад до 288%. Це повідомлення не включало задокументованих даних щодо параметрів впливу фтору з такими серйозними наслідками, проте, немає ознак того, щоб добавки фтору в дозі 1 ppm асоціювались з такими наслідками.

Інші дослідники не виявили асоціації між частотою синдрому Дауна та фторуванням води, хоча такі припущення обговорювались.

В мексиканському дослідженні було виявлено зворотну асоціацію між концентрацією фтору в сечі матері в першому та другому триместрах та показниками психомоторного розвитку Бейлі (Bayley Scales of Infant Development)  у дітей віком 3-15 місяців. У віці 4 та 6-12, концентрація фтору в сечі матерів протягом вагітності також асоціювалась з нижчими оцінками когнітивного тестування. Підвищення концентрації фтору в сечі матері на 0,5 мг/л (приблизно 1 міжквартильний діапазон) асоціювалось з трохи менше половини стандартного зниження результату когнітивних тестів. На час проведення досліджень вода в Мексиці регулярно не фторувалася.

Застосування препарату під час вигодовування:

Фтор виділяється у грудне молоко людини в невеликій кількості. Кількість фтору в молоці людини не сильно відрізняється, навіть коли годуюча мама приймає добавки фтору, малюк, який споживає грудне молоко отримає дозу фтору між 5 та 19 мкг/день. На противагу цьому, малюки, яких годують сумішами, приготованими з фторованої питної води отримують дозу фтору від 160 до 800 мкг/день.

Рекомендована щоденна доза коливається між 100 та 1000 мкг/день протягом першого року життя та 500-1500 мкг/день протягом наступних двох років. Деякі автори запропонували рутинне використання добавок фтору для всіх немовлят у районах без фторування питної води.

Фторид натрію F-18 використовується при позитронно-емісійній томографії (ПЕТ) для візуалізації ділянок зміненої остеогенної активності. Згідно інструкції у випадку проведення такої діагностичної процедури рекомендовано призупинити грудне вигодовування на 24 години після введення препарату.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

В чоловічої статі.

Дані від експериментальних тварин щодо можливого впливу фтору на сперматогенез є спірними. У самців щурів не було виявлено несприятливих наслідків навіть після прямого введення фтору в яєчка. Вплив на самців мишей дози 100 ppm або на щурів дози 2 ppm фтору через питну воду, що вдвічі перевищує використовувану концентрацію у питній воді для людини, протягом 6 місяців спровокував зниження якості сперми та ваги репродуктивного органу. Аномалії сперми були описані у кролів після довготривалого впливу фтору. Разом з токсичним впливом на різні інші системи органів, експерименти над тваринами припустили, що флюороз, ймовірно, включає патологічний вплив на яєчка.

У жіночої статі.

Китайські дослідники повідомили, що 6- місячний вплив дози 100, 150 або 200 ppm фтору через питну воду затримує продукцію гонадотропіну та понижує фертильність у самок щурів. Не було надано інформації щодо споживання їжі або ваги тіла у тварин, а загальна токсичність може бути причиною несприятливого репродуктивного ефекту.

Присутність фториду натрію у питній воді тварин зменшує споживання ними води. У самок щурів доза 100 або 200 ppm фтору у питній воді індукувала апоптоз у клітинах яєчників через окислювальний стрес. Вплив фториду натрію на мишей дозою 50-200 мг/л через питну воду протягом 5 тижнів зменшив кількість зрілих ооцитів, що стало причиною нижчого рівня фертильності у лікованих самок, коли вони спарювалися з нелікованими самцями.

Негативна асоціація була виявлена між загальним рівнем фертильності та концентраціями фтору в декількох округах США. Ці знахідки залучили середній рівень фертильності великої кількості населення і не обов’язково поширюються на фертильність окремих жінок.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 10.03.2019 р.
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено: Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 11.03.2019 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати