ЕЗОМЕПРАЗОЛ

Група/призначення:

Інгібітори протонної помпи, засоби для лікування пептичної виразки.

Протоновий насос, він же протонна помпа – це ферментний білок, який сприяє виробленню соляної кислоти в шлунку, що необхідно для процесу перетравлювання їжі. Проте часто трапляється так, що кислота починає вироблятися у великих кількостях, що тягне за собою неприємні і хворобливі відчуття в шлунку.

Інгібітори, або блокатори протонної помпи – лікарські препарати, за допомогою яких здійснюється лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, пов’язаних з підвищеною кислотністю.

Це S-ізомер омепразолу, який є сумішшю S- та R-ізомерів.

Альтернативні назви / синоніми: езокар.

Діюча речовина: езомепразол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання при вагітності у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні дані про використання езомепразолу при вагітності у людини. Більше інформації доступно про омепразол, який не асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку. Дослідження, яке продемонструвало асоціацію між пренатальним впливом препаратів, що пригнічують кислотність шлунку та алергією дитячого віку потребує підтвердження [перевірки]. Жодне з когортних досліджень не виявило істотного підвищення частоти великих вроджених вад розвитку, але вони не були спроможні визначити невелике підвищення частоти вад та рідкісні вади. Одне з досліджень повідомляє про вищу частоту вроджених вад серця внаслідок впливу омепразолу, але інші цього не підтвердили. Найбільш ймовірно, що серцеві та інші вади, виявлені різними дослідженнями, були результатом впливу багатьох факторів, включно з важкістю самого захворювання та одночасного лікування іншими препаратами. Крім того, дослідження не були чутливими до малих аномалій через відсутність стандартизації. Також можливий пропуск великих вад, що проявляються пізніше через відсутність більш тривалого спостереження. Якщо жінка потребує призначення інгібіторів протонної помпи, то слід надати перевагу омепразолу або іншим препаратам цієї групи, які є більш вивченими (лансопразолу, пантопразолу). При випадковому прийомі на ранніх термінах ще не діагностованої вагітності, ембріо-фетальний ризик видається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Пероральні дози, які у 57 та 35 разів перевищували рекомендовану для людини (20 мг/день), виходячи з площі поверхні тіла, відповідно, не порушували фертильності та не чинили несприятливого впливу на плід. Препарат продемонстрував позитивні результати при оцінці хромосомних аберацій в лімфоцитах людини in vitro, а три інші тести на мутагенність були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування при вагітності у людини.

Езомепразол призначається на короткий термін – 4-8 тижнів. Використовується також для зменшення появи виразок шлунку у пацієнтів, які отримують тривалу терапію нестероїдними протизапальними препаратами та в комбінації з амоксициліном (антибіотик пеніцилінового ряду) та/або кларитроміцином (антибіотик групи макролідів) для лікування інфекції, спричиненої Helicobacter pylori. Езомепразол екстенсивно метаболізується в печінці цитохромом Р450* ізоензимами, в першу чергу CYP2C19, але також і CYP3A4. Приблизно в 3% представників європейської раси та 15-20% азійської відсутній CYP2C19 (це «повільні метаболізатори», в них концентрація препарату в плазмі вдвічі перевищує очікувану). Рівень зв’язування езомепразолу з білками становить 97%, період напіввиведення  – 1-1,5 годин.

Виходячи з молекулярної ваги очікується проникнення препарату через плаценту. Щодо омепразолу такий трансфер підтверджено.

Популяційне обсерваційне когортне дослідження використало дані 3 шведських національних медичних реєстрів за 10-річний період (1995-2004 роки) і повідомило результати у 2009 році. Основним завданням було визначення алергічних захворювань та аналіз виписаних рецептів на препарати для лікування астми чи алергічних станів. Аналізували вплив наступних препаратів: антацидних, включно з антагоністами Н₂-рецепторів, простагландинів, інгібіторів протонної помпи, комбінацій для лікування Helicobacter pylori, для лікування пептичних язв та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. З 585716 дітей діагноз встановили 29490 (5%), а 5645 (1%) зазнали впливу антацидних препаратів при вагітності. З цих дітей 405 (0,07%) отримували лікування з приводу алергії. Для виникнення алергії співвідношення шансів становило 1,43 (98% ДІ 1,29-1,59), незалежно від препарату та материнського алергологічного анамнезу. Для виникнення астми дитячого віку, але не інших алергічних захворювань співвідношення шансів становило 1,51, 95% ДІ 1,35-1,69, незалежно від типу антацидного препарату та терміну впливу при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Вплив на немовля невідомий. Потенційно можливими є наслідки, описані у дорослих (головний біль, діарея, абдомінальний біль), пригнічення секреції шлункової кислоти, описані у тварин пухлини шлункового тракту після тривалого застосування.  Якщо в період лактації жінка потребує призначення езомепразолу, то, виходячи з його властивостей, вона може годувати без істотного впливу на немовля. Езомепразол приймається один раз на день, оскільки пролонговано пригнічує секрецію. Період напіввиведення препарату становить 1-1,5 годин. Тому через 5-7,5 годин після прийому дози 97% препарату елімінується. Більш того, пік концентрації препарату в плазмі наступає через 1,6 години після дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 02.12.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.12.2017 р.