ЕПТИФІБАТИД
Назва англійською мовою: eptifibatide.
Група/призначення:
Інгібітор агрегації тромбоцитів.
Альтернативні назви / синоніми: інтегрилін.
Діюча речовина: ептифібатид.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.
Рекомендації при лактації: уникати грудного вигодовування.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Доступні два повідомлення про використання ептифібатиду в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин не припускають підвищеного ризику, але обмежений досвід застосування у людини не дозволяє належно оцінити ризик для ембріону/плода. Якщо контролювати головний ризик для матері – кровотечі – то користь для матерів перевищує невідомий ризик для ембріону/плода.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Вагітні тварини отримували тривалу внутрішньовенну інфузію добовою дозою, яка в 4 рази перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Не виявлено несприятливого впливу на плід.
Довготривалих досліджень карциногенності у тварин не проводилось, ряд тестів не виявив мутагенності. На фоні вищенаведених доз не виявлено змін фертильності та репродуктивної поведінки.
Інформація щодо впливу на плід:
Це циклічний гептапептид, який призначається для лікування гострого коронарного синдрому, включно пацієнтам, які лікуються терапевтично та тим, хто проходить процедуру перкутанної коронарної інтервенції.
До цього підкласу також належать абциксимаб та тирофібан.
Характеристики препарату: метаболізується, зв’язування з білками становить 25%, період напіввиведення – приблизно 2,5 години.
Невідомо, чи ептифібатид проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками, період напіввиведення припускають трансфер до ембріону/плода. Оскільки препарат вводиться шляхом безперервної інфузії, то контакт на материнсько-плодовій поверхні є також тривалим.
Повідомляється про гострий інфаркт міокарду на 8 тижні вагітності у 44-річної жінки. Лікування було наступним: внутрішньокоронарне стентування, клопідогрель в дозі 600 мг, гепарин, внутрішньовенна 24-годинна інфузія ептифібатиду. Наступного дня жінці призначили клопідогрель, аспірин, пропранолол і виписали з лікарні. На 36 тижні вагітності проведено плановий кесаревий розтин, народилась здорова дитина.
У 2012 році повідомили про 31-річну жінку, яка перенесла гострий інфаркт на 32 тижні. Три металеві стенти встановили на фоні інфузії клопідогрелю в дозі 600 мг, ептифібатиду та гепарину. Надалі пацієнтку перевели на клопідогрель в дозі 75 мг, аспірин 81 мг, метопролол тартрат 25 мг двічі на день. Клопідогрель відмінили на 36 тижні вагітності і призначили ептифібатид в дозі 2 мкг/кг/хвилину протягом 7 днів до початку пологів. Жінка втратила приблизно 500 мл крові під час пологів із застосуванням акушерських щипців. Кровотеч не спостерігали ані у матері, ані у новонародженої дитини.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про використання ептифібатиду в період лактації у людини. Оскільки покази до призначення препарату специфічні, поява таких повідомлень є малоймовірною. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками, період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Препарат вводиться шляхом безперервної внутрішньовенної інфузії тривалістю до 72 годин. Наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, ймовірно, ризик є низьким або взагалі відсутній, оскільки препарат повинен потрапити в шлунково-кишковий тракт новонародженого. Допоки не має надійної інформації, найкращою рекомендацією буде утримання від грудного вигодовування в період лікування.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
- База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK543162/.