МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕНТЕКАВІР

Група/призначення:  

Противірусний препарат. Це аналог нуклеозиду гуанозину з потужною та селективною активністю відносно НВV-полімерази; фосфорилюється з утворенням активного трифосфату (ТФ), що має внутрішньоклітинний період напівжиття 15 годин; внутрішньоклітинна концентрація трифосфату прямо пов’язана з позаклітинним рівнем ентекавіру, не відзначається значного накопичення препарату після початкового рівня «плато»; шляхом конкуренції з природним субстратом, деоксигуанозину-ТФ, ентекавіру-ТФ інгібує усі функціональні активності вірусної полімерази; слабкий інгібітор клітинної ДНК-полімерази.

Покази: хронічний гепатит В у дорослих. Див. також статтю ВІЛ-інфекція та вагітність.

Альтернативні назви / синоніми: бараклюд.
Діюча речовина: ентекавір.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ембріофетальний ризик.

Рекомендації при лактації:

Протипоказаний (ВІЛ) – відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний (гепатит В).

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений. Не повідомляється про структурні аномалії. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Якщо жінка потребує лікування препаратом, його не слід відміняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Пероральні дози, що призвели до системного впливу, у 28 та 212 разів вищого, ніж досягається у людини після максимальної рекомендованої дози 1 мг/кг, відповідно, не викликали токсичності ані у матерів, ані у плодів. У щурів дози, у 31000 разів вищі від максимально рекомендованих для людини, призводили до токсичності у матері, ембріофетальної токсичності (резорбція), зниження ваги плодів, мальформацій хвоста та хребців, зниження осифікації (хребців, ребер, фаланг), додаткових поперекових хребців та ребер. У кролів вплив у 883 рази вищий за отримуваний від максимальної рекомендованої дози для людини викликав ембріофетальну токсичність (резорбцію), зниження оссифікації (підязикової кістки), збільшення частоти наявності 13-го ребра. У щурів пери-постнатальне дослідження з системним впливом, в 94 рази вищим за такий від максимальної дози для людини, не виявило несприятливого впливу на потомство. Результати довготривалих досліджень на карциногенність у мишей та щурів були позитивними. У мишей вплив у 3-42 рази вищий за отримуваний від максимальної рекомендованої дози для людини, призводив до різноманітних пухлин із залученням легенів (це може бути видовим ефектом), гепатоцелюлярних карцином, гемангіосарком селезінки. У самок щурів гепатоцелюлярні аденоми, комбіновані карциноми та аденоми спостерігали на фоні доз, які у 24 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини, в той час як шкірні фіброми індукувались при дозі, в 4 рази вищій від максимально рекомендованої терапевтичної. У самців та самок щурів гліоми головного мозку розвивались при дозах у 35 та 24 рази вищих від максимальної терапевтичної, відповідно. Ентекавір не був мутагенним в різних дослідженнях, але кластрогенність спостерігали в культурі лімфоцитів людини.

Не спостерігали ознак порушення фертильності у самців та самок щурів, які отримували дози, що призводили до впливу, в 90 разів вищого за отримуваний внаслідок дії максимальної рекомендованої для людини дози. Однак, при інших дослідженнях вплив у 35 разів вищий призводив до дегенерації сім’яних канальців у гризунів та собак, чого не відзначали у мавп.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Зв’язування з білками плазми є низьким (біля 13%) і тільки малі метаболіти ідентифіковано. Кінцевий період напівиведення становить приблизно 28-149 годин.

Невідомо, чи ентекавір проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, мінімальний метаболізм, довгий період напіввиведення припускають такий трансфер.

У реєстрі вагітностей з вживанням антиретровірусних препаратів (Antiretroviral Pregnancy Registry) за період від січня 1989 року до липня 2009 року міститься інформація про 4702 народжених живими, які зазнали в І триместрі впливу якогось антиретровірусного препарату. Вроджені вади розвитку виявили в 134, поширеність 2,8% (95% ДІ 2,4-3,4). Серед 6100 з впливом препаратів у ІІ-ІІІ триместрах виявлено 153 немовлят з вродженими вадами, поширеність 2,5% (95% ДІ 2,1-2,9). Також виявлено 288 дітей з вродженими вадами серед 10803 народжених живими з впливом препарату на будь-якому терміні вагітності (поширеність 2,7%, 95% ДІ 2,4-3,0). Поширеність вроджених вад значно не відрізняється від аналогічного показника в групі без вживання цих препаратів. Щодо ентекавіру, то він приймався у 10 випадках (9 в І триместрі, 1 – в ІІ-ІІІ) в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Не було діагностовано вроджених вад розвитку. Реєстр дійшов висновку про відсутність характерних вад, асоційованих з цими препаратами, за винятком ефавірензу (ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази*) та дефектами нервової трубки.

*Ненуклеозидні інгібітори зворотньої транскриптази — це група антиретровірусних препаратів, що не мають структурної подібності із нуклеотидними основами, які входять у склад ДНК або РНК, та блокують активний центр ферменту вірусу ВІЛ-1 зворотню транскриптазу неконкурентним шляхом, блокують активність ДНК- та РНК-залежних полімераз вірусу ВІЛ-1, не інгібують α-, β- та γ-ДНК-полімерази організму людини. Ненуклеозидні інгібітори зворотньої транскриптази діють на ранніх стадіях розвитку ВІЛ-інфекції, тому ефективно діють у клітинах, що були інфіковані недавно. Препарати групи активні виключно до вірусу імунодефіциту людини І типу. До ненуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази також належать невірапінделавірдин, етравірин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ентекавіру при лактації у людини. Молекулярна вага, мінімальний метаболізм, довгий період напіввиведення припускають такий трансфер. Вплив на немовля невідомий. Діти HBsAG-позитивних жінок повинні отримати імуноглобулін проти гепатиту В при народженні з наступною вакцинацією. Після введення дитині першої дози імуноглобуліну грудне вигодовування дозволяється. Однак, ВІЛ-інфікованим жінкам грудне вигодовування протипоказане.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація. 
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикнології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 25.07.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 25.07.2017 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!