Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕЛЕКТРО-КОНВУЛЬСИВНА ТЕРАПІЯ ТА ВАГІТНІСТЬ

Джерелами впливу електричного струму при вагітності є наступні: випадкове ураження струмом, удар блискавки, електроконвульсивна терапія, метод контролю серцевих аритмій (електрична кардіоверсія), тазер (електрошокова зброя нелетальної дії).

Принцип елктроконвульсивної терапії полягає у створенні генералізованого розряду, який охоплює всю центральну нервову систему.

Альтернативні назви / синоніми:

Електроконвульсивна терапія, електросудомна терапія, електрошок, шокова терапія.

Рекомендації при вагітності:

Cумісна у випадку необхідності для матері.

Рекомендації при лактації: ймовірно сумісна.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Електроконвульсивна терапія, як здається, не представляє істотного ризику для плода. Найчастішим несприятливим наслідком електроконвульсивної терапії у матері були передчасні перейми та пологи, а в плода – брадиаритмія.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.
Інформація щодо впливу на плід: Наводимо дані різних досліджень.

Електроконвульсивна терапія для лікування депресії та психозів у вагітних є предметом великої кількості повідомлень. Процедуру використовують у всіх термінах вагітності і вона вважається безпечною для плода.

Загальне керівництво щодо електроконвульсивної терапії від Американського національного інституту здоров’я було опубліковано у 1985 році. Рекомендовано використовувати електроконвульсивну терапію замість медикаментозної вагітним з  важкою депресією або психозом у І триместрі, але немає вказівок щодо використання в інші періоди вагітності. Вперше гайдлайн для вагітних було запропоновано у 1978 році, а далі розширено у 1984. Поєднані рекомендації цих двох джерел включають наступні вимоги: 1) ретельне фізикальне обстеження, включно з тазовим/вагінальним, якщо це не проводилось раніше; 2) присутність акушера-гінеколога; 3) ендотрахеальна інтубація; 4) низький вольтаж, недомінантна електроконвульсивна терапія з електроенцефалографічним моніторингом; 5) оцінка газового складу крові під час і одразу після процедури; 6) доплер ультрасонографія для оцінки частоти серцевих скорочень плода; 7) токодинамометр для визначення скорочень матки; 8) призначення глікопірролату під час анестезії як препарату вибору серед антихолінергетиків; 9) щотижневі не стресові тести  (nonstress test (NST).

Одне повідомлення описало затримку розумового розвитку у дитини віком 32 місяці, чия мама отримала 12 процедур електроконвульсивної терапії у ІІ та ІІІ триместрах з приводу шизофренії, але дослідники не вірять, що таке лікування є причиною затримки в дитини. У 1955 році обстежили 16 дітей з пренатальним впливом електроконвульсивної терапії у терміні 9-21 тижнів вагітності. На момент обстеження вік дітей коливався в межах 14-81 місяця, всі мали нормальний фізичний та розумовий розвиток. Транзиторне (2,5 хвилин) уповільнення серцевого скорочення спостерігали при вагітності двійнею при процедурі електроконвульсивної терапії під загальною анестезією. Всього проведено 8 процедур, дві до виявленого уповільнення серцебиття та 5 після.

Доступне тільки одне повідомлення з описом аналізу газового складу артеріальної крові під час проведення електроконвульсивної терапії вагітній. Як виявлялось при попередніх дослідженнях, тиск крові у матері (середній систолічний підвищувався на 10 мм рт.ст.) та пульс (середнє зростання на 15 ударів/хвилину) не значно зростали одразу після удару, але не відзначали гіпоксії у матері. Аритмія плода тривала приблизно 15 хвилин і не була пов’язана з кисневими змінами у матері.

У 1984 році описали гіпотензію у матері після електроконвульсивної терапії. Це пояснили зниженням внутрішньо судинного об’єму. Процедурі передувала внутрішньовенна гідратація, надалі цього не повторювалось. Повідомлення 1991 року відзначило помірно виражену вагінальну кровотечу (яскраво-червону) та скорочення матки після кожної з 7 щотижневих процедур електроконвульсивної терапії в терміні між 30 та 36 тижнями вагітності. Через кровотечу на 37 тижні провели кесаревий розтин, при якому підтвердили розрив плаценти. На думку авторів, ускладнення (кровотеча) виникало через значну гіпертензію внаслідок процедури електроконвульсивної терапії. Однак, тільки одне повідомлення інформує про вагінальну кровотечу після процедури. Три жінки, всі на 8 або 9 місяцях вагітності, скаржились або на сильний повторний абдомінальний біль (N=2), або вагінальну кровотечу (N=1) після електроконвульсивної терапії. Цим жінкам припинили лікування, вони народили здорових дітей.

Повідомлення 2007 року інформує про результат вагітності жінки, яка отримувала електроконвульсивну терапію кожні 2 тижні протягом вагітності. Пологи індукували на 36 тижні через прееклампсію, народився хлопчик вагою 2550 грам, оцінкою за шкалою Апгар 4 та 7 балів. У новонародженого виявили множинні інфаркти головного мозку, що віднесли до впливу електроконвульсивної терапії. На думку оглядачів, виникнення цих інфарктів від процедур є малоймовірним. В двох повідомленнях багаторазові процедури електроконвульсивної терапії асоціювались з передчасними пологами.

33-річна жінка з важкою біполярною депресією отримувала 6 курсів електроконвульсивної терапії в терміні 29-32 тижнів. Окрім цього, вона приймала флуоксетин, кветіапін, лоразепам. Через 10 годин після останнього курсу виникли скорочення матки, які відповіли на лікування токолітиками. Це тривало до народження здорового немовляти на 37 тижні шляхом неускладнених вагінальних пологів. Дитина мала доброякісний мілкий тремор кінцівок, молочницю, труднощі при годуванні, але демонструвала нормальний розвиток у віці 4 місяців.

16-річна дівчина лікувалась рисперидоном з приводу психотичної депресії та пройшла 10 курсів електроконвульсивної терапії в терміні 31-35 тижнів вагітності. Лікування ускладнилось короткотривалим зниженням частоти серцевих скорочень плоду при одному курсі та скороченням матки при другому. Скорочення матки відповіли на токолітики. На 37 тижні додали пароксетин. На 39 тижні народилось здорове немовля шляхом кесаревого розтину, без ускладнень.

48-річна жінка, яка завагітніла шляхом екстракорпорального запліднення з використанням донорської яйцеклітини, успішно лікувалась з приводу біполярної депресії електроконвульсивною терапією, починаючи з 32 тижня і народила доношену здорову дитину. Вагітність ускладнилась пре еклампсією на 32 тижні, гестаційним діабетом, гестаційним гіпотиреозом. Електроконвульсивну терапію припинили на 35 тижні після 9 сеансів через когнітивні побічні ефекти, які зникли до пологів після лікування мемантином. Дитина народилась шляхом кесаревого розтину приблизно на 39 тижні через прееклампсію та сідничне передлежання і згідно з повідомленням розвивалась нормально у віці 9 місяців.

Також повідомляється про 39-річну жінку, яку лікували від депресії 18 сеансами електроконвульсивної терапії у терміні 20 та 35 тижнів. Здорова дівчинка народилась на 37 тижні шляхом планового повторного кесаревого розтину без неонатальних ускладнень. У віці 18 тижнів дитина розвивалась нормально.

Жінку з повторною великою депресією лікували без ефекту 24 сесіями повторної транскраніальної магнітної стимуляції за період понад 5 тижнів, починаючи з приблизно 6 тижня вагітності. Вона приймала флуоксетин протягом вагітності, отримала додатковий курс лікування світлом – з 4 до 6 тижня (до транскраніальної магнітної стимуляції), а далі пройшла успішний курс електроконвульсивної терапії, починаючи з 14 тижня і до 16. Відомо тільки, що мама та плід не мали ускладнень у терміні 24 тижнів вагітності.

В 3 вагітних при ультразвуковому моніторингу електроконвульсивної терапії у плодів спостерігали спазми різних типів та тривалості. Кожна жінка приймала кветіапін при вагітності, або під час, або після курсу електроконвульсивної терапії. Одна пацієнтка із загрозою передчасних пологів перед курсом також приймала венлафаксин і народила здорового хлопчика на 33 тижні вагітності, дитина розвивалась нормально у віці 3,5 років. Друга жінка народила здорову доношену дівчинку шляхом кесаревого розтину, дитина нормально розвивалась у віці 2,5 років. У третьої пацієнтки розвинулась еклампсія, вона народила здорового хлопчика на 34 тижні, який розвивався нормально у віці 1 року.

Транзиторна брадикардія плода виникла під час пролонгованого, асоційованого з  електроконвульсивною терапією великого приступу судом  (grand mal), але не повторювалась після заміни анестезіологічного протоколу. Здорова доношена дитина розвивалась нормально.

У пацієнтки  з серцевим блоком другого ступеня в анамнезі розвинувся повний блок під час процедури, але він відповів на консервативне ведення. Надалі жінка була втрачена з-під нагляду.

4 вагітні отримали електроконвульсивну терапію починаючи з 12-28 тижнів без материнських або фетальних ускладнень. Всі діти добре розвивались у віці 1 місяця.

Серія ретроспективних випадків з Туреччини щодо 12 жінок, які отримали електроконвульсивну терапію між 2 та 40 тижнями, повідомила наступні результати вагітностей: 1 медичний аборт, 9 здорових доношених новонароджених, 1 недоношений, 1 дитина з клишоногістю. 10 жінок приймали антипсихотичні антидепресанти. Окреме повідомлення з Туреччини про 33 жінок з одноплідними вагітностями, яким проводили електроконвульсивну терапію, наводить доступні результати стосовно 27 новонароджених: 1 народжений на 37 тижні; а інші 26 – доношені; 1 мертвонароджений, 1 мав транзиторну серцеву недостатність через міокардит (нормально почувався у віці 3 місяців), 1 – вроджену дисплазію стегна. Багато з цих жінок також приймали психотропні препарати.

Повідомляється про новонародженого хлопчика з синдромом Мебіуса*, маму якого лікували електроконвульсивною терапією в ІІ триместрі, на думку авторів, малоймовірно, щоб таке лікування було причиною аномалії, вони відзначають мультифакторіальну природу цього стану.

*Синдром Мебіуса – вроджений парез лицевого нерву, однобічний або двобічний, частіше VI–VII пар нервів, рідше ІІІ, V, IX, XII пар.

Здоровий доношений хлопчик нормально розвивався у віці 7 місяців, піддавшись пренатально на початку ІІ триместру впливу електроконвульсивної терапії з приводу кататонічної манії у матері.

Серед 5 жінок, лікованих електроконвульсивною терапією в ІІ або ІІІ триместрі (N=3) 1 жінка народила на 35 тижні через гестаційну гіпертензію, а 1 увійшла в пологи на 37 тижні через 24 години після 6-го курсу електроконвульсивної терапії. Не виявлено ускладнень, діти були здоровими при огляді у віці 6-18 місяців.

Огляд 2009 року описує 339 випадків електроконвульсивної терапії при вагітності за 65-річний період (1941-2007 роки). Виходячи з 25 фетальних або неонатальних ускладнень, автори вважають, що 11 з них, які включали 2 випадки загибелі, ймовірно, були пов’язані з терапією. Ці 11 випадків були наступними: 8 транзиторної фетальної аритмії, 1 загибель плода через епілептичний статус у матері, 1 самовільний викидень в І триместрі, 1 випадок множинних інфарктів. Рев’ю не врахувало думку оглядачів щодо останнього випадку. Найчастішим побічним наслідком електроконвульсивної терапії для матерів були передчасні пологи, а в плодів – брадиаритмія.

Спеціалісти з репродуктивної психіатрії вважають електроконвульсивну терапію відносно безпечною при вагітності з модифікаціями в порівнянні з ризиком нелікованих важких ментальних захворювань.

Застосування препарату під час вигодовування:

Серія випадків в Індії не свідчить про несприятливі ефекти у 10 немовлят на грудному вигодовуванні, чиї матері отримували стаціонарне лікування з використанням електроконвульсивної терапії з приводу післяпологового психозу. Не повідомляється про вік новонароджених, тривалість електроконвульсивної терапії, прийом інших психотичних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 02.01.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.01.2019 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати