Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ ТА ВАГІТНІСТЬ

Електричний струм – це упорядкований спрямований рух електрично заряджених частинок. Джерелами впливу електричного струму при вагітності є наступні: випадкове ураження струмом, удар блискавки, електроконвульсивна терапія, метод контролю серцевих аритмій (електрична кардіоверсія), тазер (електрошокова зброя нелетальної дії).

Ураження електричним струмом при вагітності асоціюється із загибеллю плода, якщо він проходить через матку.

Альтернативні назви / синоніми:

Ураження електричним струмом, електричний удар, змінний струм, електрошокер, тазер, блискавка.

Рекомендації при вагітності:

Дані про вплив на людину припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Потенційно токсично для матері.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вплив електричного струму на вагітну може призводити до драматичних наслідків в залежності від джерела та типу струму. Згідно з опублікованими до 1997 року повідомленнями не шкідливий для матерів вплив побутового електричного струму був як правило фатальним для плодів. На противагу цьому, проспективне когортне контрольоване дослідження 1997 року (описується нижче) повідомляє про 94% народжених живими в результаті цих випадків, різницю між двома повідомленнями можна пояснити вибірковим оголошенням несприятливих результатів, рівень впливу 110 проти 220 В, якщо струм проходив крізь матку. Хоча нові дані зменшать стурбованість жінок щодо стану плода після ураження струмом, вагітні, які зазнали такого впливу, навіть невеликої сили та тривалості, повинні звернутись до лікаря. Пізніми наслідками впливу змінного струму можуть бути маловіддя, затримка внутрішньоутробного розвитку, загибель плода. Удар блискавки в більшості випадків є фатальним для людини, але в тих рідкісних випадках, коли жертвою є вагітна і вона виживає, близько половини плодів також виживе. Електроконвульсивна терапія та пряма електрична кардіоверсія, як здається, не представляють істотного ризику для плода. Найчастішим несприятливим наслідком електроконвульсивної терапії у матері були передчасні перейми та пологи, а у плода – брадиаритмія. Виходячи з одного повідомлення, застосування тазеру проти вагітної може призвести до спонтанного аборту.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.
Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Чотири повідомлення із залученням 14 жінок описали випадкове ураження змінним електричним струмом силою 110 або 220 В від побутової техніки або електропроводки вдома. В кожному випадку струм проходив поперечно (від руки до ноги) через тіло, тому, ймовірно, і через матку. Гестаційний вік коливався в межах 12-40 тижнів. Хоча жодна з жінок не отримала електротравми і не втрачала свідомості в цих якби не шкідливих випадках загибель плода виникла в 10 випадках (71%). Принаймні, в 5 з цих випадків наступило негайне припинення рухів плодів. В однієї жінки, яка отримала електричний удар в терміні 28 тижнів вагітності, надалі розвинувся гідрамніон і через 4 тижні наступили пологи. Дитина, яка померла через 3 дні після народження,  мала електричні знаки. Друга дитина із затримкою внутрішньоутробного розвитку народилась мертвою на 33 тижні, через 12 тижнів після електротравми. В більшості випадків не виявляються специфічні клінічні або патологічні ознаки. Однак, в двох випадках, коли плоди вижили діагностували маловіддя. Нещасний випадок стався в терміні 20 та 32 тижнів вагітності з інтервалом між електротравмою та пологами 6 та 21 тиждень, відповідно. Не виявлено специфічної причини ураження плодів. Можливий механізм – зміни провідності серця плода, що призвело до зупинки серця або ураження матково-плацентарної частини.

Стаття 1997 року описала 20 випадків за даними літератури про ураження струмом під час вагітності з нормальними результатами тільки в 5 випадках. Попередні дані опублікували у 1995 році. Пізніше автори повідомили проспективні результати вагітностей 31 жінки після впливу побутової техніки силою 110 В (N=26) чи 220 В (N=2) або вищого вольтажу (2000 і 8000 В) від електрифікованої огорожі (N=2), або низького вольтажу телефонної лінії (12 В; N=1). Ще 16 жінок з ураженням електричним струмом при вагітності були або втрачені з-під нагляду (N=10) або на момент повідомлення ще не народили (N=6). Серед 31 вагітності 2 закінчились спонтанним абортом, один з яких міг бути спричиненим електричним ураженням, оскільки наступив через 2 тижні після інциденту. Одне з немовлят, що вижили, мало дефект міжшлуночкової перетинки, який спонтанно закрився. В порівнянні з групою з 20 випадків за даними літератури спостерігали істотну різницю у кількості народжених живими (94% проти 25%), вольтажі впливу (77% 110 В проти 76% 220 В), проходження струму через матку (тобто, від руки до ноги, що припускає проходження через матку (10% проти 62%).

Удар блискавки при вагітності зустрічається рідко, починаючи з 1833 року описано всього 12 випадків. Всі матері вижили, але 6 (50%) плодів загинули. Посилання 1965 року повідомило про удар блискавки на 11 тижні вагітності. Жінка одразу втратила свідомість, а надалі транзиторні нудота та знервованість зменшувались з прогресуванням вагітності. Жінка народила здорову доношену дитину, яка нормально розвивалась у віці 5 місяців. Це повідомлення також описало 5 інших випадків удару блискавки при вагітності в період між 1833 та 1959 роками з двома загиблими плодами. В одному з цих двох випадків електротравма спричинила розрив матки у терміні 6 місяців, що викликало необхідність проведення ургентного кесаревого розтину, а плід не вдалось спасти. У 1972 році повідомили про 2 випадки удару блискавки при вагітності. Одна дитина народилась через 12,5 годин після травми, але померла через 15,5 годин після народження, що було вторинним до застійної серцевої недостатності. В іншому випадку народилось здорове немовля. Повідомлення 1979 року описало удар блискавки в грудну клітину 21-річної жінки на 34 тижні вагітності. Матері провели успішну серцево-легеневу реанімацію, але серцева діяльність плода не прослуховувалась. Мертвонароджена дитина народилась через 48 годин після нещасного випадку в той час як мама все ще була в коматозному стані. Також повідомляється про відсутність рухів плоду 12-річної жінки перед терміном пологів, яка відходила від удару блискавки. Через 9 днів народився мацерований плід чоловічої статі. Плід та плацента зовні виглядали нормальними. У 1982 році опублікували клінічний випадок жінки на 7 місяці вагітності з ударом блискавки в праву руку. Вона не втрачала свідомості. Обстеження виявило мінімальне ураження матері та нормальне серцебиття плода. Через 10 днів народилась здорова дитина, яка нормально розвивалась у віці 19 місяців. У 1994 році повідомили про 41-річну вагітну в терміні 26 тижнів, яка зазнала удару блискавки. Жінка, але не плід, вижила.

Електроконвульсивна терапія для лікування депресії та психозів у вагітних є предметом великої кількості повідомлень. Процедуру використовують у всіх термінах вагітності і вона вважається безпечною для плода.

Антиаритмічна пряма електрична кардіоверсія визнана безпечною процедурою при вагітності. Повідомляється про кардіоверсію в таких випадках: в ІІ триместрі жінці з фібриляцією передсердь після мітральної вальвулотомії; в І триместрі пацієнтці з тріпотінням передсердь; 7 разів при 3 вагітностях жінці з передсердною тахікардією, резистентною до медикаментозного лікування; двічі одній пацієнтці при 2 вагітностях через фібриляцію передсердь. В жодному випадку не спостерігали шкоди для плода. Дві оглядові статті щодо серцевих аритмій у вагітних визнали кардіоверсію (енергією 10-50 Дж)   безпечною та, зазвичай, ефективною в цій групі пацієнтів.

1992 році описали ефект використання тазера (електрошокова зброя) проти жінки з пізніше встановленим терміном вагітності приблизно 8-10 тижнів. Жінка була затримана через наркозалежність, проти неї застосували зброю один раз в ділянці над маткою, другий –  лівого стегна, створюючи проходження через матку. Наступного дня з’явились вагінальні кров’янисті виділення, а через 7 днів – виражена кровотеча. Ще через 7 днів кюретаж матки виявив неповний спонтанний аборт.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Електричний струм, застосований трансректально в безпосередній близькості до простати використовується в господарських тварин для стимуляції еякуляції. Модифікацію такої процедури використали у чоловіків з параплегією. Відзначили слабку рухливість сперматозоїдів, отриманих таким чином, однак, невідомо, чи це є впливом струму, чи іншим аспектом параплегії. Дослідження сперми, отриманої електроеякуляцією та сперми з впливом in vitro електролізованого середовища припустило, що вільні радикали, генеровані електричним струмом, можуть відповідати за пошкодження сперматозоїдів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.01.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 02.01.2019 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати