ЕХІНАЦЕЯ

Назва англійською мовою:  Echinacea.

Група/призначення:

Цитокіни та імуномодулятори. Рослинні препарати.

Покази: у складі комплексного лікування імунодефіцитних станів при хронічних рецидивуючих запальних захворюваннях різної локалізації. Стан після антибіотикотерапії, цитостатичної, імунодепресивної, променевої терапії. Початкові прояви ГРВІ, при тривалому застосуванні антибіотиків. Місцеве лікування ран, що тривалий час не загоюються.

Основні протизапальні та імуностимулюючі сполуки містяться в гідрофільній і ліпофільній фракціях кореня, листя і квіток ехінацеї. Специфічних компонентів, які пояснюють лікувальні властивості цієї рослини не виявлено. Відомо, що водорозчинні полісахариди коренів відіграють основну роль як протизапальні та імуностимулюючі агенти. Ефірна олія кореня також містить ненасичені алкілкетони та ізобутиламіди. Серед ідентифікованих хімічних сполук були наступні: ехінакозид (глікозид кавової кислоти), летючий гермакреновий спирт, ехінацеїн, цикоринова кислота, ціанрин, хлорогенова кислота, кафтарова кислота, 1,8 Z-пентадекадієн, арабіногалактан.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Комбінований препарат: есберітокс (суміш сировини кореневищ баптизії красильної (Bapticia tinctoria L), кореня ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea Moench), корені ехінацеї паліди (Echinacea pallida Nutt), молоді пагони та листя туї (Thuja occidentalis L.).

Діюча речовина:

Настойка кореневищ з коренями ехінацеї пурпурової (Echinaceae purpureae radix).

Рекомендації при вагітності:

Ймовірно сумісна при пероральному використанні, не рекомендована парентерально.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Застосування цієї рослини під час вагітності викликає занепокоєння щодо впливу на ембріон і плід багатьох хімічних сполук, які не пройшли тестування на репродуктивну токсичність у тварин і людини. Крім того, зазвичай стандартизація будь-якого рослинного продукту щодо його складових, концентрації та наявності забруднюючих речовин відсутня.

Згідно з двома джерелами, не слід застосовувати ехінацею парентерально, а щодо перорального використання суттєвих зауважень немає. Чотири огляди дійшли висновку, що більшість рослин, включно з ехінацею, слід уникати під час вагітності через обмежену інформацію про вплив на ембріон/плід. Три дослідження та наступний звіт до першого дослідження, охопивши 261 вагітність, описали використання ехінацеї. Не було виявлено несприятливих результатів вагітностей.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

В ембріони курчат вводили E. Purpurea в 4-кратному розведенні з корекцією на вагу, що приблизно відповідало дозам, які застосовуються у людини – 500-3000 мг на добу в 0,1 мл об’єму. Це не впливало на життєздатність, але на 9-й день фіксували певні аномалії: підшкірні кровотечі, гіпопігментацію, анофтальмію.

Коли миші перорально отримували екстракт E. Purpurea в дозі 0,45 мг/день або 0,45 мг/кг/день з першого дня вагітності виявляли наступні ефекти: менше плодів у посліді (2 в порівнянні з 4 в контрольній групі). Доза 0,6 мг/день призводила до зменшення розміру посліду. Обидва дослідження припустили, що ехінацея підвищує ризик спонтанних абортів. Не зрозумілою залишається можливість порівняння цих доз із рекомендованими для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про використання ехінацеї у вагітних: за період 1996-1998 років 206 жінок звернулись до тератологічної служби з приводу використання ехінацеї в період вагітності. З них 112 зробили це у І триместрі. Контрольну групу склали 206 жінок з відповідними захворюваннями з впливом не тератогенних препаратів та з кореляцією за  віком, вживанням алкоголю і палінням. В основній групі були 3 пари близнюків. Проспективно спостерігали за жінками з обох груп. Не було виявлено статистично значимої різниці між групами за наступними показниками: народжені живими (94,7% проти 96,1%), спонтанні аборти (6,3% проти 3,4%), медичні аборти (0,5% проти 0,5%), вагінальні пологи (83,1% проти 81,3%), набирання ваги матерями (15,2 проти 14,4 кг), гестаційний вік на момент пологів (39,2 проти 39,2 тижнів), вага новонароджених (3466 проти 3451 грам) (за винятком близнюків), дистрес плода (23,6% проти 21,1%), великі вроджені вади (3,6% проти 3,5%), малі аномалії (3,6% проти 3,5%). Серед 98 новонароджених з пренатальним впливом у І триместрі діагностовано 4 наступні великі вроджені вади (4,1%): лівобічна пахова кила, яка потребувала хірургічного втручання, двобічний гідронефроз, синдактилія стопи ІІ-ІІІ, подвоєна лоханка нирки зліва. За висновком авторів не виявлено підвищеного ризику великих вроджених вад.

Дослідження 2010 року повідомило про результати вагітностей 10 жінок, які приймали в період вагітності ехінацею перорально. У дослідженні 2011 року 45 жінок також використали цей препарат в період вагітності. При порівнянні з контрольною групою жінок, які не лікувались рослинним препаратом, не виявлено різниці у жінок з двох досліджень.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутня інформація про використання ехінацеї в період лактації у людини. Одне джерело повідомило, що станом на 1992 рік не було інформації про несприятливий вплив  на лактацію E. Pallida. У 2008 році одне з джерел посилалось на абстракт про однакову кількість алкамідів у грудному молоці і крові через 1-4 години після одноразового прийому комбінаціцї  E. purpurea та E. angustifolia.

Хоча ехінацея часто використовується дорослими, огляд 2005 року рекомендував уникати такого впливу в період грудного вигодовування через присутність хімічних елементів та незрілість метаболізму і системи елімінації у немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження in vitro з ехінацеєю пурпуровою (E. Purpura) продемонструвало несприятливий вплив на сперматозоїди, проте невідомо, чи цей ефект буде присутнім in vivo.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Echinacea – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 18.09.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.09.2023 р.