ДИЦИКЛОМІН

Група/призначення:

Антихолінергічний засіб, який блокує переважно периферичні холінореактивні системи, спазмолітик.

Альтернативні назви / синоніми: триган, бентил.

Діюча речовина: дицикломін.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не припускається ризику для плода та новонародженого при вживанні дицикломіну в період вагітності. Рев’ю 1990 року щодо оцінки тератогенного впливу широко вживаних медикаментів визначило відсутність ризику при прийомі дицикломіну. Між 1956 та 1976 роками входив до складу бендектину (антиеметик) в дозі 10 мг, разом з доксиламіном 10 мг (антигістамінний препарат з седативним ефектом) та піридоксином 10 мг (вітамін В₆).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При дослідженнях з самим дицикломіном або у складі бендектину не виявлено доказів порушення фертильності або несприятливого впливу на плід. Одне дослідження не виявило зростання вроджених вад розвитку у щурів та кролів при введенні дицикломіну в період органогенезу.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 1024 випадках приймався дицикломін в І триместрі. Це був найчастіше вживаний парасимпатолітик при цьому дослідженні. Виявлено статистично значиму асоціацію (стандартизований відносний ризик 1,46 (SRR) з малими аномаліями у 21 дитини. Інші вроджені вади з  SRR >1,5 були наступними: полідактилія в темношкірих (SRR 1,89, N=6, 277 темношкірих жінок), макроцефалія (SRR 8,8, N=3), діафрагмальна кила (SRR 12,0, N=3), клишоногість (SRR 1,8, N=7). В будь-якому терміні вагітності 1593 жінки приймали дицикломін, виявлено підвищений SRR для макроцефалії (6,2, N=3) та деформація грудної клітини (pectus excavatum) (1,8, N=9). Однак, автори стверджують, що такі дані, особливо отримані у жінок, які приймали дицикломін після І триместру, потребують додаткового дослідження.

Ретроспективне дослідження, результати якого були опубліковані у 1971 році охопило 1200 жінок для аналізу зв’язку між прийомом медикаментів та вродженими вадами. Було виявлено, що значно менше матерів, які народили дітей з великими вродженими вадами, приймали антиеметики  протягом перших 56 днів вагітності при порівнянні з контрольною групою вагітних. Дицикломін був четвертим найбільш вживаним антиеметиком.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 642 новонароджених, які зазнали впливу дицикломіну в І триместрі вагітності. Зареєстровано 31 (4,8%) великих вроджених вад при очікуваних 27. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 5/6 вроджені вади серцево-судинної системи, 3/1 полідактилія, 0/0,5 розщілина хребта, 1/1 орофаціальні розщілини, 0/1 редукційні вади кінцівок, 0/2 гіпоспадія. Тільки щодо полідактилії можлива асоціація, проте слід враховувати інші фактори: захворювання матері, вживання інших препаратів, випадковість.

Повідомляється про синдром відміни у новонародженого з пренатальним впливом дицикломіну, але, більш ймовірно, такі симптоми виникли від прийому мамою нітразепаму (снодійний засіб та транквілізатор) протягом останніх двох тижнів вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про проникнення дицикломіну до грудного молока. Виробник повідомляє про співвідношення молоко:плазма на рівні 2,2. Повідомляється про випадок апное у немовляти віком 12 днів, чия мама приймала дицикломін. Після цієї події матері призначили 20 мг дицикломіну і рекомендували припинити грудне вигодовування на 24 години. Концентрація дицикломіну в плазмі та молоці через 2 години після дози становила 59 нг/мл та 131 нг/мл, співвідношення молоко:плазма – 2,2, відповідно. Хоча причинного зв’язку між препаратом та апное не було встановлено, подібний несприятливий ефект (апное) виникав при призначенні дицикломіну безпосередньо немовлятам. Враховуючи такі ефекти найбезпечнішою рекомендацією є уникнення призначення дицикломіну при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 22.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету 

Переглянуто редакційною колегією 03.03.2016 р.