ДАУНОРУБІЦИН

Група/призначення:

Цитотоксичні антибіотики і споріднені препарати; антрацикліни і споріднені сполуки. Цитотоксична дія обумовлена здатністю інгібувати синтез ДНК, РНК і білків пухлинних клітин. Продукується мікроорганізмами Streptomyces coeruleorubidus або Streptomyces peucetius.

Покази: індукція ремісії при гострих мієло- та лімфолейкозах.

Альтернативні назви / синоніми:

Даунол, карубіцин, дауноміцин, даунозом (ліпосомальний даунорубіцин), доксопег, рубідоміцин, церубідин.

Діюча речовина: даунорубіцин.

Рекомендації при вагітності:

Дані від експериментальних тварин та людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини в період органогенезу занадто обмежений для встановлення величини ризику вроджених вад розвитку. Потенційним ускладненням для плода є характерне для дорослих, які отримують препарат, пригнічення кісткового мозку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Даунорубіцин продемонстрував тератогенність у щурів, призводячи до  підвищення частоти загибелі плодів та вроджених вад серця, очей, травної та сечостатевої систем. При цих дослідженнях використовували дозу, яка у 1-10 разів перевищувала терапевтичну для людини, при цьому зазначали токсичний вплив на материнський організм. Повідомляється про відсутність тератогенності для мишей та хом’яків. Також не спостерігали тератогенності у кролів при використанні дози 0,6 мг/кг/день. Згідно з іншими джерелами препарат проявив тератогенність у всіх вищеперерахованих видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Застосування даунорубіцину при вагітності описано у 29 жінок, з них в 4 в І триместрі. Не виявляли вроджених вад розвитку у 22 народжених живими дітей (1 двійня), але в одного з цих новонароджених діагностували анемію, гіпоглікемію та порушення рівнів багатьох електролітів крові. У трьох немовлят спостерігали транзиторну нейтропенію у віці 2 місяців. Важку транзиторну індуковану медикаментами гіпоплазію кісткового мозку спостерігали в однієї дитини з пренатальним впливом даунорубіцину та 5 інших антинеопластичних препаратів. Мієлосупресія може бути вторинною до впливу меркаптопурину, але пригнічення кісткового мозку є відомим токсичним ефектом даунорубіцину. Це немовля одужало без наслідків. Результати інших вагітностей були наступними: 3 добровільні аборти (в одному випадку збільшена селезінка), 3 випадки внутрішньоутробної загибелі плодів (один з них, ймовірно, через важку індуковану вагітністю гіпертензію), одна мертвонароджена дитина з дифузним міокардіонекрозом, 1 випадок материнської смертності. 13 дітей (включно з 1 двійнею) знаходились під наглядом від 6 місяців до 9 років і всі продемонстрували нормальний розвиток.

Дані одного рев’ю свідчать, що 40% немовлят з впливом антинеопластичних препаратів мали низьку вагу. Цей наслідок не був пов’язаним з терміном впливу препарату. Окрім того, за винятком кількох випадків, довготривалі дослідження щодо фізичного та розумового розвитку немовлят, які зазнали впливу мелфалану та інших антинеопластичних препаратів в ІІ триместрі (період нейробластної мультиплікації) не проводились.

Повідомляється про випадок лікування жінки даунорубіцином, доксорубіцином, цитарабіном в період запліднення та цитарабіном і тіогуаніном через 5 тижнів після цього курсу. У новонародженої дитини діагностували краніосиностоз та аплазію променевої кістки. Цей випадок не дозволяє дійти висновку щодо впливу даунорубіцину.

В іншому випадку 34-річну жінку з гострим лімфобластним лейкозом лікували кількома антинеопластичними препаратами з 22 тижня вагітності до народження здорової дівчинки через 18 тижнів. Даунорубіцин приймався протягом 3 тижнів починаючи з 22. Цитогенетичне обстеження виявило каріотип 46,ХХ, правда, з ділянками прорідження та кільцевою хромосомою. Клінічне значення цих знахідок невідоме, існує потенційний ризик як онкології, так і генетичних пошкоджень в наступних поколіннях.

Дослідження 2015 року аналізувало доступні повідомлення про результати вагітностей з лікуванням гострого мієлоїдного лейкозу в період вагітності. Повідомляється про 48 випадків використання комбінації цитарабін/даунорубіцин, з них 4 – в І триместрі [не виключено, що до цього аналізу увійшли й попередньо описані дані]. Результати вагітностей лікованих в І триместрі жінок наступні: 2 народжені живими та 2 випадки загибелі плодів. 4 вагітні, ліковані комбінацією цитарабін/даунорубіцин народили дітей з вродженими вадами розвитку, а в 3 випадках відбулась внутрішньоутробна загибель плодів. Вроджені вади включали вроджене однобічне прирощення райдужки до задньої рогівки та гіпоспадію.

Повідомляється про 4 чоловіків, лікованих даунорубіцином, в яких народились діти. В 2 з 4 дітей діагностовано вроджені вади розвитку (тетрада Фалло і синдактилія І-ІІ стопи справа; аненцефалія у мертвонародженої дитини). Незважаючи на встановлену токсичність для сперматозоїдів антинеопластичних препаратів, включно з даунорубіцином, не доведено виникнення дефектів у дітей внаслідок аномалій сперматозоїдів (див. статтю вплив на батька та вагітність).

Щодо наслідків професійного впливу антинеопластичних препаратів на результати вагітностей див. статтю циклофосфамід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Препарат протипоказаний через потенційну токсичність для немовляти на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату при введенні самцям собак дози 0,25 мг/кг внутрішньовенно спостерігали атрофію яєчок з аплазією сперматоцитів в сім’яних канальцях та асперматогенез.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 22.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 24.04.2017 р.