ЦИПРОГЕПТАДИН
Група/призначення:
Серотоніновий антагоніст та Н1-блокатор (антигістамінний ефект).
Альтернативні назви / синоніми: періактін.
Діюча речовина: ципрогептадин.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
У плодів щурів призводить до токсичності, включаючи ураження підшлункової залози. Досвід застосування у людини обмежений і він свідчить про низький ризик структурних аномалій у плода. В 3 жінок, які приймали препарат, наступили передчасні пологи. Оскільки передчасні пологи асоціюються з іншими антагоністами серотоніну (наприклад, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну), не виключена така асоціація і з ципрогептадином. У 1970 роках експериментально використовували серотонін-блокуючий ефект ципрогептадину для попередження звичних викиднів у пацієнток з підвищеною продукцією серотоніну. В експериментах над щурами ципрогептадин зупиняв індуковані серотоніном аборти, але не пролонгував нормальної вагітності. Серотоніновий антагонізм ципрогексадину також використовується для лікування аноргазмії, демпінг-синдрому після резекції шлунку, кишковій гіпермобільності при карциноїдному синдромі*.
*Карциноїдний синдром — комплексне захворювання, зумовлене надлишковою секрецією серотоніну та інших біологічно активних речовин (брадикінін, простагландини) у зв’язку з розвитком карциноїду, що найчастіше зустрічається у тонкій кишці, рідше у легенях, шлунку, підшлунковій залозі, загальній жовчній протоці, яєчниках. Іноді ознаки синдрома з’являються лише при метастазах пухлини у печінку. |
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Деякі експерименти у щурів продемонстрували можливу токсичність для підшлункової залози плода при дозах, які не порушують функції підшлункової залози матері. Пренатальний вплив ципрогептадину може виснажувати вироблення інсуліну у плода і діабетогенний ефект препарату може тривати протягом 50 днів. На відміну від інших препаратів, які виснажують продукцію інсуліну, включаючи алоксан та стрептозотоцин (похідне нітрозосечовини), ципрогептадин проникає до плаценти і досягає плода в кількості, яка може викликати ураження бета-клітин підшлункової залози. Хоча низькі дози препарату не асоціюються з порушенням розвитку, ембріотоксичні дози ципрогептадину були тератогенними для щурів.
Репродуктивні дослідження у мишей, щурів та кролів при пероральних та підшкірних дозах, які в 32 рази перевищували рекомендовану для людини, не виявили порушень фертильності та шкоди для плода. На противагу цьому, дослідження 1982 року повідомляє про залежну від дози фетотоксичність у вигляді затримки розвитку скелету, гідронефрозу, токсичних змін печінки та головного мозку, зростання загибелі плодів щурів, які отримували ципрогептадин в дозах 2-50 мг/кг/день інтраперитонеально в період органогенезу.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Дві пацієнтки завагітніли на фоні лікування ципрогептадином від синдрому Кушинга*. Одна пацієнтка припинила лікування у терміні 3 місяців вагітності, інша- продовжувала протягом вагітності. Обидві жінки народили передчасно – у 33-34 тижні (вплив препарату протягом вагітності) та 36 тижнів. У дитини, яка зазнала впливу препарату протягом вагітності у віці 4 місяців розвинувся фатальний гастроентерит. У 1990 році описали використання ципрогексадину для лікування вагітної з синдромом Кушинга, вторинного до двобічної гіперплазії наднирників. Дитина народилась передчасно на 33 тижні. Ще в одному випадку жінку з синдромом Кушинга успішно лікували ципрогептадином за 2 роки до запліднення і народила здорового хлопчика.
**Синдром Кушинга — ендокринне захворювання, пов’язане з гіперпродукцією гіпофізом чи його аденомою АКТГ, що призводить до ендогенного гіперкортицизму та відповідної клінічної картини. |
В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 285 новонароджених, які зазнали впливу ципрогептадину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 12 (4,2%) великих вроджених вад при очікуваних 12. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 2/3 вроджені вади серцево-судинної системи, 0/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 2/0,6 орофаціальні розщілини, 0/0 редукційна вада кінцівки, 2/0,7 гіпоспадія. Можна припустити асоціацію з орофаціальними розщілинами і гіпоспадією, але слід враховувати можливий вплив інших факторів, таких як захворювання матері, прийом інших препаратів, випадковість.
Повідомляється про спробу суїциду жінкою в терміні 4 тижнів ципрогептадином (400 мг), діазепамом (200 мг, транквілізатор), триметозином (12000 мг, заспокійливий препарат, знятий з виробництва). У терміні 40 тижнів народився хлопчик вагою 2,65 кг без вроджених вад.
Також повідомляється про спробу суїциду в ІІ триместрі і народження немовляти з гіпоспадією та малими аномаліями.
Ципрогептадин призначається для зниження рівня пролактину при синдромі галактореї-аменореї.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про використання ципрогептадину при лактації та проникнення його до грудного молока.
Виробник вважає ципрогептадин протипоказаним при лактації, ймовірно через «вищий ризик для немовлят в цілому, а також для новонароджених та недоношених дітей, зокрема».
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.