КОЛІСТИМЕТАТ

Назва англійською мовою:  colistimethate.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Альтернативні назви / синоніми: колістин, коломіцин.

Діюча речовина: колістиметат натрію.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про асоціацію колістиметату з вродженими вадами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів не виявили порушень фертильності.

Препарат не продемонстрував тератогенності у щурів при використання внутрішньом’язових доз, які у 0,13 та 0,30 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. У кролів дози, на рівні 0,25 та 0,55 від максимальної рекомендованої для людини, призводили до клишоногості у 2,6% та 2,9% плодів відповідно. На фоні найвищих доз відзначили підвищення частоти резорбції ембріонів у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Колістаметат проникає через плаценту у людини.

Застосування препарату під час вигодовування:

Колістиметат проникає до грудного молока. Співвідношення молоко : плазма складає 0,17-0,18. Відомо про 3 потенційні проблеми, пов’язані з лікуванням препаратом: модифікація кишкової флори, прямий вплив на немовля, ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501329/.

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.