МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

КЛАДРИБІН

Група/призначення 

Антинеопластичний засіб, структурний аналог пурину.

Альтернативні назви / синоніми:

Літак, ліпомед, мовектро*, лейкладин, 2-хлор2‘-дезоксиаденозин.

*Препарат мовектро застосовувався в Австралії для лікування розсіяного склерозу, згідно з одним джерелом у 2011 році усунутий з фармацевтичного ринку.

Діюча речовина: кладрибін.
Рекомендації при вагітності: протипоказаний.
Рекомендації при лактації: протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання кладрибіну при вагітності у людини. Однак, інші препарати – інгібітори синтезу ДНК, такі як метотрексат та аміноптерин – обидва антагоністи фолієвої кислоти – є відомими тератогенами для людини. Слід уникати прийому препарату в період вагітності, особливо в І триместрі. Ворсинчастоклітинний лейкоз (основний показ призначення препарату) має, як правило, не активний перебіг, тому лікування можна відкласти на після пологовий період.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Кладрибін індукує апоптоз в культурі клітин людини та ембріонів мишей. Згідно з інструкцією до препарату у плодів мишей відзначали зростання варіацій після материнського лікування дозою 1,5 мг/кг/день (4,5 мг/м²). Зростання мальформацій (в першу чергу мікрофтальмії) спостерігали при вдвічі більшій дозі. У щурів пренатальний вплив також асоціювався із зростанням частоти мікрофтальмії, вкорочення тулуба, поперекової кили. Дослідження у мишей продемонструвало рівень резорбції на рівні 83% при дозі кладрибіну 4 мг/кг. Дослідники припустили, що мішенню тератогенного впливу препарату є пуповина, яка розвивається. У кролів спостерігали загибель плодів та вроджених вад при материнській дозі 3 мг/кг/день.

Допустима доза, що не призводила до несприятливих наслідків, була наступною: у мишей 0,5 мг/кг/день (1,5 мг/м²), у кролів 1 мг/кг/день (11 мг/м²). Рекомендована доза для лікування ворсинчастоклітинного лейкозу у людини становить 0,09 мг/кг/день протягом 7 днів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про використання у людини.

Препарат внутрішньоклітинно метаболізується до активного метаболіту. Приблизно 20% препарату з’єднується з білками, середній період напіввиведення становить 5,4 години.

Невідомо, чи кладрибін проникає до плаценти у людини. Його молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період інфузії (7 послідовних днів)  припускає такий трансфер.

Повідомляється про жінку з діагностованим на 10 тижні ворсинчастоклітинним лейкозом. Оскільки жінка хотіла виносити дитину, лікування відстрочили до пологів. На 16 тижні проведено спленектомію. В термінових пологах народилась здорова дівчинка. Лікування розпочали через 6 місяців після закінчення грудного вигодовування. Через 6 тижнів після лікування повторні біопсії кісткового мозку продемонстрували нормальні результати.

37-річну жінку з ворсинчастоклітинним лейкозом пролікували 7-денним курсом з досягненням повної ремісії. Через 11 місяців після завершення терапії наступила вагітність, яка перебігала без ускладнень. Доношена здорова дівчинка при огляді у 9 місяців також не мала відхилень.

У 2012 році повідомили про використання препарату на 32 тижні  і народження здорової дитини на 40 тижні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи кладрибін проникає до грудного молока у людини. Його молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період інфузії (7 послідовних днів) припускає такий трансфер.

Вплив на немовля невідомий, але через потенційну токсичність препарат протипоказаний в період грудного вигодовування.

Ворсинчастоклітинний лейкоз має, як правило, неактивний перебіг, тому лікування можна відкласти на період після завершення лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 02.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.04.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information