Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

КЛАДРИБІН

Група/призначення 

Антинеопластичний засіб, структурний аналог пурину.

Альтернативні назви / синоніми:

Літак, ліпомед, мовектро*, лейкладин, 2-хлор2‘-дезоксиаденозин.

*Препарат мовектро застосовувався в Австралії для лікування розсіяного склерозу, згідно з одним джерелом у 2011 році усунутий з фармацевтичного ринку.

Діюча речовина: кладрибін.
Рекомендації при вагітності: протипоказаний.
Рекомендації при лактації: протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання кладрибіну при вагітності у людини. Однак, інші препарати – інгібітори синтезу ДНК, такі як метотрексат та аміноптерин – обидва антагоністи фолієвої кислоти – є відомими тератогенами для людини. Слід уникати прийому препарату в період вагітності, особливо в І триместрі. Ворсинчастоклітинний лейкоз (основний показ призначення препарату) має, як правило, не активний перебіг, тому лікування можна відкласти на після пологовий період.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Кладрибін індукує апоптоз в культурі клітин людини та ембріонів мишей. Згідно з інструкцією до препарату у плодів мишей відзначали зростання варіацій після материнського лікування дозою 1,5 мг/кг/день (4,5 мг/м²). Зростання мальформацій (в першу чергу мікрофтальмії) спостерігали при вдвічі більшій дозі. У щурів пренатальний вплив також асоціювався із зростанням частоти мікрофтальмії, вкорочення тулуба, поперекової кили. Дослідження у мишей продемонструвало рівень резорбції на рівні 83% при дозі кладрибіну 4 мг/кг. Дослідники припустили, що мішенню тератогенного впливу препарату є пуповина, яка розвивається. У кролів спостерігали загибель плодів та вроджених вад при материнській дозі 3 мг/кг/день.

Допустима доза, що не призводила до несприятливих наслідків, була наступною: у мишей 0,5 мг/кг/день (1,5 мг/м²), у кролів 1 мг/кг/день (11 мг/м²). Рекомендована доза для лікування ворсинчастоклітинного лейкозу у людини становить 0,09 мг/кг/день протягом 7 днів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про використання у людини.

Препарат внутрішньоклітинно метаболізується до активного метаболіту. Приблизно 20% препарату з’єднується з білками, середній період напіввиведення становить 5,4 години.

Невідомо, чи кладрибін проникає до плаценти у людини. Його молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період інфузії (7 послідовних днів)  припускає такий трансфер.

Повідомляється про жінку з діагностованим на 10 тижні ворсинчастоклітинним лейкозом. Оскільки жінка хотіла виносити дитину, лікування відстрочили до пологів. На 16 тижні проведено спленектомію. В термінових пологах народилась здорова дівчинка. Лікування розпочали через 6 місяців після закінчення грудного вигодовування. Через 6 тижнів після лікування повторні біопсії кісткового мозку продемонстрували нормальні результати.

37-річну жінку з ворсинчастоклітинним лейкозом пролікували 7-денним курсом з досягненням повної ремісії. Через 11 місяців після завершення терапії наступила вагітність, яка перебігала без ускладнень. Доношена здорова дівчинка при огляді у 9 місяців також не мала відхилень.

У 2012 році повідомили про використання препарату на 32 тижні  і народження здорової дитини на 40 тижні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи кладрибін проникає до грудного молока у людини. Його молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період інфузії (7 послідовних днів) припускає такий трансфер.

Вплив на немовля невідомий, але через потенційну токсичність препарат протипоказаний в період грудного вигодовування.

Ворсинчастоклітинний лейкоз має, як правило, неактивний перебіг, тому лікування можна відкласти на період після завершення лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 02.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.04.2017 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати