МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ХЛОРПРОМАЗИН

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат, нейролептик групи похідних фенотіазину. Виявляє виражену антипсихотичну, седативну та проти блювотну дію. Механізм антипсихотичної дії пов’язаний з блокадою постсинаптичних допамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку. Виявляє також блокуючу дію на альфа-адренорецептори та пригнічує вивільнення гормонів гіпофіза і гіпоталамуса. Однак блокада допамінових рецепторів збільшує секрецію гіпофізом пролактину. Протиблювотна дія зумовлена пригніченням або блокадою допамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, периферична – блокадою блукаючого нерва в шлунково-кишковому тракті. Седативна дія зумовлена блокадою центральних адренорецепторів. Виявляє помірну або слабку дію на екстрапірамідні структури.

Покази: хронічні параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження у хворих на шизофренію, алкогольний психоз, маніакальне збудження у хворих на маніакально-депресивний психоз, психічні розлади у хворих на епілепсію, ажитована депресія у хворих на пресенільний, маніакально-депресивний психози, а також при інших захворюваннях, що супроводжуються збудженням, напруженням; невротичні захворювання, що супроводжуються підвищенням м’язового тонусу; стійкі болі, у тому числі каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними та транквілізаторами); хвороба Меньєра, блювання вагітних, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами та при променевій терапії; дерматозний свербіж; у складі “літичних сумішей” в анестезіології. З середини 1950–х років застосовується для лікування нудоти та блювоти вагітних в будь-якому терміні, включаючи пологи (останнє зараз не рекомендується).

Альтернативні назви / синоніми:  торазин.
Діюча речовина:  хлорпромазин.
Рекомендації при вагітності:  сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хлорпромазин може спричиняти порушення розвитку ембріона у гризунів. Більшість даних про використання у людини свідчать про безпечність препарату для матері та плода при нерегулярному прийомі низьких доз, хоча одне дослідження повідомляє про зростання частоти вроджених вад розвитку, в тому числі ектромелії (недорозвиток або відсутність кінцівок). Однак, вживання хлопромазину перед пологами слід уникати через можливість розвитку материнської гіпотензії (до 18% при одному спостереженні) та ускладнень у новонароджених.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Хлорпромазин викликає розщілину піднебіння у мишей. Як і інші седативні препарати хлорпромазин асоціювався зі скелетними деформаціями у щурів, що може бути ознакою материнської токсичності та затримки росту плода. Також повідомляється про порушення васкуляризації та клітин Пуркін’є кори головного мозку у щурів, які зазнали впливу препарату. Коли вагітні щури отримували хлорпромазин в дозах 50 або 100 мг/кг/день на 14 гестаційний день спостерігали зменшення розміру плаценти, ваги плода та зростання частоти резорбції плода.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) при моніторуванні 50282 пар мати-дитина виявив, що частота вроджених вад не перевищувала очікуваної у дітей 142 жінок, лікованих хлорпромазином протягом перших 4 місяців вагітності та 284, які приймали препарат в будь-якому терміні вагітності.

Інше когортне дослідження з охопленням 264 вагітних жінок, лікованих низькими дозами хлорпромазину від блювоти вагітних в І триместрі також не виявило зростання частоти вроджених вад розвитку.

При 2 додаткових дослідженнях отримано суперечливі результати. При більшому з досліджень із залученням 1309 дітей, які зазнали впливу фенотіазинів, в тому числі 142 – хлорпромазину не спостерігали несприятливих ефектів в фізичному та ментальному розвитку. Інше дослідження, проведене у Франції охопило 304 жінок, які приймали фенотіазини, з них 57 – хлорпромазин. Вроджені вади розвитку спостерігали при 3,5% вагітностей з впливом хлорпромазину. Це були наступні 4 випадки вроджених вад: 1) синдактилія; 2) мікроцефалія, клишоногість, косорукість, аплазія м’язів живота (також приймався ацетилпромазин); 3) фіброеластоз ендокарду, брахімезофалангія, клінодактилія (також приймався піпамазин); 4) мікроцефалія (також приймався прометазин, протигстамінний препарат, блокатор H1-рецепторів). Рівень вроджених аномалій в контрольній групі становив 1,6%. Це дослідження не враховувало впливу інших факторів, таких як вживання алкоголю та паління. Жінки, які приймають фенотіазини можуть мати алкогольну та тютюнову залежність, а фенотіазини зменшують виведення алкоголю з крові. Щодо мікроцефалії: автори віднесли її до спадкової, оскільки ця жінка вже народила 2 дітей з мікроцефалією.

Навіть після виключення цих випадків асоціація між фенотіазидами та вродженими вадами залишалась значимою. Також повідомляється про мертвонароджену у терміні 28 тижнів дитину з ектромелією та омфалоцеле, які, як вважається, стали результатом поєднаного впливу в І триместрі хлорпромазину та меклізину (антигістамінний препарат).

Немовлята, які зазнали пренатального впливу хлорпромазину, можуть мати екстрапірамідні порушення (аномальні мимовільні рухи м’язів) протягом багатьох тижнів після народження. Для лікування таких побічних ефектів застосовують з обмеженим успіхом діфенгідрамін (димедрол, антигістамінний засіб). Іншими побічними ефектами внутрішньоутробного впливу хлорпромазину є наступні: паралітична кишкова непрохідність, некротизуючий ентероколіт, лихоманка, напади синюшності, транзиторна блокада серця, седація.

Повідомляється про жінку з психічним захворюванням, яка приймала хлорпромазин в дозі 8000 мг протягом останніх 10 днів вагітності і народила дитину з гіпотонією, летаргією, зниженими рефлексами, жовтяницею.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 36 новонароджених, які зазнали впливу хлорпромазину в І триместрі вагітності. Не виявлено вроджених вад розвитку при очікуваних двох.

Огляд даних щодо фенотіазидів дійшов висновку, що вони не є тератогенами і, враховуючи їх широке клінічне застосування, хлорпромазин слід вважати препаратом вибору при потребі антипсихотичної терапії в період вагітності.

У 2011 році FDA оновило інформацію в інструкції до всіх антипсихотичних препаратів щодо прийому при вагітності, підкресливши ризик виникнення неонатальних ускладнень при прийомі в ІІІ триместрі. Ускладнення, такі як екстрапірамідні порушення, що виникають в результаті допамінової блокади та седації, труднощі з диханням та годуванням, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA класифікує ці ефекти як симптоми відміни, але вони також можуть свідчити про токсичність від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть самостійно зникнути або вимагати стаціонарного лікування.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

Також див. статтю Антипсихотичні препарати.

Застосування препарату під час вигодовування:

Хлорпромазин проникає в грудне молоко в невеликій кількості. Одна група вчених підрахувала, що немовля на грудному вигодовуванні може отримує 3% материнської дози. Відсутня інформація про присутність препарату в крові новонароджених. Одне немовля не мало побічних ефектів при низькій концентрації препарату в материнському молоці (7 нг/мл), в той час як у іншого спостерігали в’ялість та летаргію при концентрації хлорпромазину в молоці 92 нг/мл. Не повідомляється про материнську дозу та концентрацію препарату в крові матері.

Діти, матері яких отримували хлорпромазин та галоперидол (антипсихотичний препарат) демонстрували затримку розвитку при обстеженні у 12-18 місяців. В цьому дослідженні виявлено, що діти, які отримували хлорпромазин або трифлуоперазин (антипсихотичний препарат) не мали затримки розвитку.

Американська академія педіатрії відносить хлорпромазин до препаратів, ефекти при грудному вигодовуванні яких невідомі, але можуть викликати занепокоєння.

Через властивість викликати гіперпролактинемію хлорпромазин та інші фенотіазини використовують для стимуляції лактації (див. статтю Сульпірид). Хлорпромазин призначають для індукції лактації у жінок, які хочуть годувати адаптовану дитину. Він зазвичай використовується в країнах, що розвиваються, де відсутні альтернативні форми дитячого харчування.

Американська академія медицини грудного вигодовування не рекомендує призначати ці стимулятори лактації через брак досліджень та потенційні важкі побічні ефекти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У самок щурів, як отримували хлорпромазин через гастральний зонд спостерігали деяке порушення естрального циклу та гістологічні зміни яєчників при дозах препарату 10 мг/кг/день і вищих, однак, фертильність не порушувалась навіть при дозах 30 мг/кг/день. Хлорпромазин, як і інші антипсихотичні препарати може викликати гіперпролактинемію як в жінок, так і в чоловіків. Гіперпролактинемія асоціюється з галактореєю, сексуальною дисфункцією у обох статей, порушенням менструального циклу, неплідністю. У деяких чоловіків терапія хлорпромазином спричиняє пріапізм*. Вважається, що альфа-адренергічна блокуюча дія хлорпромазину відповідальна за цей побічний ефект.

*Пріапізм — це тривала та болюча ерекція статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом.

При дослідженні in vitro хлорпромазин виявився потенційним інгібітором рухливості сперми. Концентрація препарату 53 мкмоль/л викликає 50% зниження рухливості.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 23.11.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 14.12.2015 р.
Оновлено 15.02.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!