ЦЕЗІЙ

Група призначення:

Хімічний елемент, метал. Цезій є лужним металом, який використовують як хлористу сіль в лабораторних роботах та виробництві фотоелементів.

Лікування цезієм вагітних гризунів спровокувало небажаний вплив на потомків при високих рівнях дозування. Оцінка впливу радіонуклідів на вагітність може базуватися на тривалості експозиції.

Альтернативні назви/синоніми: цезій-137, цезій-134.

Діюча речовина: цезій.

Рекомендації при вагітності: уникати впливу.

Рекомендації при лактації: уникати впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Цезій попадає в організм людини і починає опромінювати його зсередини (див. статтю Рентгенівське опромінення та вагітність). Цезій має ряд радіоактивних форм.

Цезій-137 (період напіврозпаду 30 років) є штучним нуклідом, складовою частиною радіоактивних опадів. Цей нуклід є доступним у великій кількості від переробки горючих елементів ядерного реактору і використовується в місцях скупчення кобальту 60 для виробництва інкапсульованих джерел енергії.

Цезій-134 має період напіврозпаду 2 роки. Вагітні жінки можуть піддаватися впливу цих радіонуклідів з харчуванням при споживанні забруднених рослинних та тваринних продуктів.

Інформація щодо досліджень на тваринах.

В одному російському дослідженні цезій (як арсенат) спровокував вроджені вади розвитку у щурів, але лише при рівнях доз, які викликають істотну токсичність у матерів.

У мишей концентрація 1 мгекв/л цезію хлориду в питній воді протягом вагітності спровокувала істотне пониження ваги потомків щурів чоловічої статі, але не жіночої. Це дослідження не визначило концентрацію цезію у тканинах матерів чи плодів та не мало достатньої кількості детальної інформації, що дозволило б зробити аналіз.

Інформація щодо впливу на плід.

Цезій-134 та цезій-137 були виявлені в плаценті людини. 9 з 10 жінок, в плацентах яких виявили цезій-134 чи цезій-137 народили здорових дітей.

Один клінічний випадок стосується жінки, яка неумисно прийняла цезій-137, дозою 35,5 кБк* одноразово із стравою з грибів. Через 7 місяців жінка завагітніла. Загальний вміст цезію-137 та калію-40 в організмі регулярно вимірювався лічильником для визначення радіоактивності всього тіла ще три роки після споживання нею грибів. Виділення цезію протягом вагітності було приблизно вдвічі вищим від рівня, який був виміряний до і після вагітності (період напіврозпаду цезію становить 58 днів при вагітності проти 102 днів поза періодом вагітності).

Через викид радіонуклідів цезію при Чорнобильській ядерній катастрофі було розроблено детальні моделі оцінки впливу цього елементу в період вагітності та елімінації його з організму.

У грецькому дослідженні вплив, який оцінювався за забрудненим цезієм сполуками, виявився набагато нижчим, що не може виправдати понад 2500 переривань вагітностей після аварії.

Викиди радіоактивних речовин заводом “Радянський Маяк”, що займався виготовленням плутонію у 1949-1956 роках, забруднили річку Теча різноманітними нуклідами, включаючи цезій-137. «Когорта потомків річки Теча» була створена для моніторингу наслідків цього забруднення. На 2003 рік повідомили  лише про оцінку дози для плодів. Концентрація цезію в крові матерів протягом вагітності, пов’язана із  забрудненою цезієм питною водою, була обернено асоційованою концентрації у матерів вільного та загального трийодтироніну.

Не виявлено асоціації між вмістом цезію потягом вагітності та концентрацією тиреотропного гормону у матерів.

Застосування препарату під час вигодовування.

Описана в попередньому розділі жінка, яка неумисно прийняла цезій-137, дозою 35,5 кБк в одній страві з грибів мала співвідношення концентрації цезію в грудному молоці до всього тіла 15% на першому місяці годування.

Діюча доза для матері як результат цього споживання була визначена на рівні 0,5 мЗв**, а  доза поглинання для плода – 0,06 мГр. Протягом періоду дослідження несприятливих наслідків цього впливу не було помічено.

Застосовуючи італійські дані одна група дослідників погодилася, що модель для визначення радіонуклідів цезію у грудному молоці, яка описана міжнародною комісією захисту від радіації, була об’єктивною.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок.

Цезій-137 викликає домінантні летальні мутації в статевих клітинах самців мишей.

В Гоянії (Бразилія) у 1987 році стара установка для телетерапії, яка  містила цезій-137  була викрадена з покинутої лікарні через її потенційну цінність як металобрухту. Установку розібрали, а розжарений вміст радіоактивного джерела поділити між людьми в громаді. Захворювання і 4 смерті від радіаційного отруєння, як результат перорального, шкірного та інгаляційного впливу цезію були зареєстровані.  В деяких чоловіків внаслідок впливу виявлено зменшення кількості сперматозоїдів.

Французьке дослідження 2008 року повідомило про те, що самці щурів, які піддавалися впливу низького рівня дози цезію-137 у питній воді (6500 Бк/л = 610 Бк/кг/день) протягом 9 місяців мали зменшену концентрацію циркулюючого 17-бета-естрадіолу та підвищену концентрацію кортикостерону. Також у 2008 році французькі дослідники повідомили, що відносно низькі рівні дози цезію-137 (в порівняні з впливом на людей Чорнобильської катастрофи) змінюють печінковий метаболізм холестеролу у щурів. В 2010 році ці дослідники повідомили, що не знайшли аналогічного впливу на печінковий, надпечінковий або тестикулярний біосинтез стероїдних гормонів; однак, зміни в метаболізмі стероїдів на молекулярному рівні були помічені.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.12.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.12.2018 р.