Назва англійською мовою: Inotersen.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор синтезу білка // препарати для лікування нервових захворювань.

Інотерсен є антисмисловим олігонуклеотидним інгібітором синтезу білка транстиретину людини. Покази: лікування полінейропатії 1 або 2 стадії у дорослих пацієнтів зі спад­ковим  транстиретиновим  амілоїдозом (hATTR).

Альтернативні назви / синоніми: тегседі.

Діюча речовина: інотерсен.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання інотерсену в період вагітності у людини. Застереження наведені вище, виходячи з механізму дії препарату

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не повідомляється про несприятливі наслідки для ембріонів/плодів мишей при отриманні інотерсену або специфічного сурогату для гризунів до та протягом вагітності і лактації. У вагітних кролів дози, які не призводили до токсичного впливу на організм матері (зниження маси тіла та споживання їжі) в період органогенезу, також не спричиняли ембріо-фетальної токсичності

Інформація щодо впливу на плід:

Невідомо, чи інотерсен проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага не припускає трансферу в першій половині вагітності, але це допускається в другій половині вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи інотерсен проникає до грудного молока. Молекулярна вага не свідчить на користь екскреції до молока. Якщо все ж-таки невелика кількість препарату проникне до грудного молока, ймовірно вона перетравиться в кишківнику немовляти і не абсорбується.

Відомо, що інотерсен проникає до молока тварин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Inotersen (Tegsedi) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Tegsedi: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.

Адаптовано 13.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Iodixanol.

Група/призначення:

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Водорозчинні низькоосмолярні нефротропні рентгеноконтрастні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: візипак.

Діюча речовина: йодоксанол.

Рекомендації при вагітності: 

Дозволяється при необхідності з наведеними наступними рекомендаціями

Рекомендації при лактації:  сумісний

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання йодиксанолу в період вагітності у людини. Відсутність досвіду не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода, незважаючи на низький ризик, який спостерігали в експериментальних тварин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів без несприятливих ефектів у плодів. Використано дози, які у 1,2 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини вагою 50 кг або приблизно 0,2 та 0,4 від цієї дози у щурів та кролів відповідно, виходячи з площі поверхні тіла

Не проводилось досліджень карциногенності. Дослідження мутагенності продемонстрували негативні результати. Також не виявлено несприятливого впливу на фертильність у самок і самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Йодиксанол — неіонний, димерний, гексайодований, водорозчинний рентгеноконтрастний засіб. Після ін’єкції органічно зв’язаний йод, що знаходиться у судинах і тканинах, поглинає радіацію.

Призначений для внутрішньоартеріального введення для внутрішньоартеріальної цифрової субтракційної ангіографії, церебральної артеріографії, периферичної артеріографії, ангіокардіографії (лівої вентрикулографії та селективної артеріографії), вісцеральної ангіографії та внутрішньовенного введення, периферичної венографії, екскреторної урографії та комп’ютерної томографії з контрастуванням голова і тіла.

Характеристики препарату: період напіввиведення становить 2,1 годину, не зв’язується з білками плазми.  Невідомо, чи йодиксанол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення свідчать про обмеження плацентарного трансферу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання йодиксанолу в період лактації у людини. Відповідно до молекулярної ваги не очікується екскреції до грудного молока.

Найчастішими побічними ефектами у дорослих є біль в грудній клітині, нудота, головний біль, запаморочення, неуртикарний висип або еритема, свербіж, порушення самку, скотома (обмеження поля зору).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Iodixanol (Visipaque) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Iodixanol – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 13.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Ingenol mebutate.

Група/призначення: дерматологічний засіб, для місцевого лікування актинічного кератозу.

Альтернативні назви / синоніми: пікато.

Діюча речовина: інгенол мебутат.

Рекомендації при вагітності: відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:  відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання інгенолу мубетату в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин проводились у форматі внутрішньовенного введення препарату і тому не є співставними, оскільки препарат у людини застосовується місцево. У пацієнтів з актинічним кератозом не виявлено системного впливу препарату та двох його метаболітів. Виходячи з таких даних препарат можна вважати сумісним з вагітністю.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів, яким препарат вводили внутрішньовенно. У щурів при введенні в період ембріогенезу не було виявлено ні тератогенних, ані токсичних наслідків у ембріонів/плодів на фоні найвищих доз. У кролів лікування в період органогенезу підвищувало смертність ембріонів/плодів при використанні найвищих доз. А на фоні всіх рівнів доз у плодів спостерігали підвищення частоти вісцеральних та скелетних варіацій. Проте клінічне значення таких знахідок є дискутабельним, оскільки системного впливу у пацієнтів не спостерігали.

Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось, три дослідження мутагенності продемонстрували негативний результат, а одне – позитивний. Також не оцінювався вплив на фертильність в експериментальних тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Інгенол мебутат, індуктор загибелі клітин, є прозорим безбарвним гелем (0,015% або 0,05%) для місцевого застосування. У 16 пацієнтів з актинічним кератозом рівень препарату та двох його метаболітів в крові був нижчим від рівня визначення (0,1нг/мл). Лікування полягало у нанесенні 1 грам 0,05% гелю на дорзальну поверхню ліктя площею 100 см² один раз в день два дні підряд.

Невідомо, чи інгенол мебутат або його метаболіти проникають через плаценту в людини. Молекулярна вага такий трансфер припускає, але відсутність вимірювального рівня препарату чи метаболітів в крові свідчать про відсутність проникнення клінічно значимої кількості до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання інгенолу мебутату в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, але відсутність вимірювального рівня препарату чи метаболітів в крові свідчать про відсутність проникнення клінічно значимої кількості до молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Ingenol Topical Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Ingenol Mebutate – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 08.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Indapamide.

Група/призначення:  Діуретик. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Сульфонаміди, прості.

Альтернативні назви / синоніми: індопрес, натрілікс (Natrilix), Lozol, Insig.

Діюча речовина: індапамід.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, призначати тільки за зваженої необхідності.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – уникати*.

*Деякі джерела вважають сумісним з грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів, кролів з дозами, які у 6250 разів перевищували терапевтичну дозу для людини. Не було виявлено впливу на фентильність, шкоди для плода, наслідків для постнатального розвитку. У щурів на фоні дози 1000 мг/кг/день спостерігали затримку росту плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: рівень зв’язування з білками плазми 71-79%, період напіввиведення становить 26 годин.

За властивостями пов’язаний з тіазидними діуретиками (представник – Хлортіазид)

Невідомо, чи індапамід проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер. До прикладу, інший діуретик хлорталідон швидко проникає через плаценту перед пологами з досягненням концентрації у плода на рівні материнського показника.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 46 новонароджених з впливом індапаміду в І триместрі  (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього діагностовано 3 (6,5%) великі вроджені вади при 2 очікуваних. В цьому проекті специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), з яких не виявлено жодної. Цих даних замало для виведення висновків щодо впливу препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про застосування індапаміду в період лактації у людини. Дуже подібні тиазидні діуретики (хлортіазид) використовуються для пригнічення лактації. Молекулярна вага препарату та  довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока.

У дорослих найчастішими побічними наслідками лікування є головний біль, інфекції, біль, біль у спині, запаморочення, риніт.

Якщо жінка отримує цей препарат в період грудного вигодовування, то немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Indapamide (Lozol) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Indapamide: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Indapamide – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Indacaterol.

Група призначення:

Бронходилятатор, адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів.

Покази: тривале підтримуюче лікування обструкцій дихальних шляхів у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, включно з хронічним бронхітом та/або емфіземою. Застосовується один раз на добу.

Альтернативні назви / синоніми:

Онбрез Бризхайлер, Arcapta Neohaler

Діюча речовина: індакатерол малеат.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами обирати між лікуванням і грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу вагітними жінками. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Проте відсутність досвіду використання у людини в період вагітності не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводили у щурів та кролів. Препарат вводили підшкірно в дозах, які у приблизно 130 разів (щури) та 260 разів (кролі) перевищували рекомендовану для людини дозу 75 мкг, виходячи з площі поверхні тіла. Не було виявлено тератогенності.

Дослідження карциногенності не продемонстрували статистично значимого зростання частоти пухлин у мишей і щурів. Подібно до інших агоністів бета-2-адренорецепторів пожиттєве введення самкам щурів призводило до підвищення частоти доброякісних оваріальних лейоміом. Дослідження мутагенності та кластогенності були негативними. Також індакатерол не впливав на фертильність щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Індакатерол є β2-адренергічним агоністом тривалої дії, який доступний у вигляді порошку для інгаляцій. Абсолютна біодоступність після інгаляційної дози становить в середньому 43-45%.

Індакатерол інтенсивно метаболізується до ймовірно неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками сироватки та плазми становить 95% та 96% відповідно. Середній період напіввиведення коливається в межах 45,5 – 126 годин.

Невідомо, чи індакатерол проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер. В той же час, рівень зв’язування з білками плазми і сироватки обмежуватиме вплив на ембріон/плід. Крім того, до системного кровотоку проникає відносно невелика кількість препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Але високий рівень зв’язування з білками сироватки та плазми може обмежувати вплив на немовля. До системного кровотоку проникає невелика кількість препарату.

Згідно з деякими джерелами слід обирати між грудним вигодовуванням та лікуванням матері.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Indacaterol (Arcapta) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Arcapta Neohaler (Indacaterol Inhalation Powder): Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Indacaterol – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Imiquimod.

Група/призначення: імуномодулятор.

Місцевий модифікатор імунної відповіді іміквімод показаний для лікування клінічно типових, негіперкератозних, негіпертрофічних актинічних кератозів на обличчі та шкірі голови у імунокомпетентних дорослих, а також зовнішніх генітальних і перианальних бородавок/гострих кондилом у осіб віком від 12 років.

Альтернативні назви / синоніми: алдара, зіклара.

Діюча речовина: іміквімод.

Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини припускають низький ризик*

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами препарат не рекомендований вагітним та годуючим матерям.

 Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин свідчать про низький ризик для ембріону/плода. Навіть дослідження in vitro з культивованими трофобластами плаценти людини виявило, що системна клінічна концентрація іміквімоду не впливає на нормальну функцію плаценти. Досвід застосування  у вагітних жінок обмежений, чого не достатньо для коректної оцінки ризику. Допоки не буде отримано достатньо даних найкращою рекомендацією є уникнення призначення іміквімоду вагітним жінкам, але якщо такий вплив все ж таки відбувся, то ризик для ембріону/плода видається низьким. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:                        

Репродуктивні дослідження проводились у кролів та щурів з  використанням пероральних та внутрішньовенних доз. Щурам в період органогенезу вводили перорально дози, які у 577 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) і це призводило до токсичного впливу на материнський організм та плід: підвищення частоти резорбції плодів, зменшення ваги плодів, затримка осифікації скелету, викривлення кісток кінцівок. У 2 плодів з 1567 діагностували екзенцефалію, виступаючий язик, низько розташовані вуха. Доза, яка не чинила впливу на розвиток ембріону/плода у 98 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з  AUC. Кролям в період органогенезу вводили внутрішньовенно дози, які у 1,5 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла або в 407 разів перевищувала максимальну рекомендовану, виходячи з  AUC. Введення іміквімоду переорально в 87-кратній до максимальної рекомендованої для людини дозі, виходячи з AUC самцям і самкам щурів перед та в період парування не призводило до несприятливих наслідків. Якщо ці дози продовжували вводити і протягом вагітності, пологів, лактації, то також не спостерігали негативного впливу на ріст та постнатальний розвиток. Викривлення кісток відзначали при впливі на плід в період ембріогенезу. Доза, в 41 раз вища від максимально рекомендованої для людини на основі AUC, не демонструвала несприятливих ефектів. Багато тестів з іміквімодом не виявили мутагенності і кластогенності. Введення радіоактивно міченого іміквімоду кролям внутрішньовенно призводило до проникнення до плода препарату або його метаболітів.

Інформація щодо впливу на плід:

При місцевому лікуванні невелика кількість іміквімоду абсорбується системно і повільно виводиться, період напіввиведення становить приблизно 20 годин. Середня доза 4,6 мг при нанесенні на шкіру пацієнтам з генітальними/перианальними бородавками призводить до піку концентрації в сироватці на рівні 0,4 нг/мл. У пацієнтів з актинічним кератозом, лікованих протягом 16 тижнів пік концентрації в сироватці становить 0,1-3,5 нг/мл. Видається, що кількість, яка буде абсорбована більше залежить не від дози препарату, а від площі поверхні нанесення.

Дослідження in vitro продемонстрували стимуляцію продукції цитокінів інтерферону-α, інтерлейкіну-1α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Трофобласти плаценти експресують багато з цих цитокінів, тому ціллю дослідження було з’ясувати, чи іміквімод не порушує функції плаценти. При культивуванні трофобластів в 1 триместрі в концентрації іміквімоду до 5,0 мкг/мл не було виявлено підвищення жодного з перерахованих вище інтерлейкінів. Припущено, що іміквімод не індукує експресію прозапальних цитокінів у трофобластах плаценти.

Невідомо, чи іміквімод проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага та довгий період напіввиведення після системної абсорбції припускають плацентарний трансфер. Проте системна абсорбція є низькою і тому фактичний вплив на ембріон/плід видається клінічно не значимим.

Повідомлення 2004 року інформує про місцеве застосування іміквімоду з приводу гострокінцевої кондиломи на 16 тижні вагітності. Початкове лікування проводилось три вечори/тиждень протягом 4 тижнів. Через хорошу клінічну відповідь на лікування було призначено додатковий курс. Надалі жінку було втрачено з-під нагляду до вагінальних пологів на 41 тижні. Народилась здорова дівчинка вагою 3740 грам, оцінкою за шкалою Апгар 6 та 10 балів на 1-й та 10-й хвилинах відповідно. Наскільки відомо, дитина в подальшому розвивалась нормально.

Повідомлення 2006 року надає результати 7 вагітностей, при яких місцево використовували іміквімод. Всі діти народились живими з середньою вагою 3528 грам, без великих вроджених вад чи інших несприятливих наслідків. Лікування проводилось з приводу генітальних бородавок у 4 жінок та бородавок обличчя, кистей, стоп у 3 жінок.

Дозування: 5% крем – від одного разу/день до 4 разів/тиждень, тривалість курсу від 1-го до 10 тижнів (в середньому 5 тижнів). Дві жінки лікувались у 1 триместрі, одна в 2, дві у 2 і 3, а дві жінки тільки в 3 триместрі.

Два дослідження інформують про лікування іміквімодом з приводу аногенітальних бородавок 21 вагітну жінку без несприятливих ефектів для вагітностей та плодів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іміквімоду в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Проте кількість препарату, яка досягає системного кровотоку і може проникнути до грудного молока видається клінічно незначимою. Наслідки ймовірного впливу для немовляти невідомі, видається, що іміквімод є сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiquimod Topical Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Imiquimod: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Imiquimod – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 31.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.12.2024 р.

Назва англійською мовою:  Imiglucerase.

Група/призначення:  Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Ензими. Покази: лікування хвороби Гоше, ферментозамісна терапія (ФЗТ).

Альтернативні назви / синоніми: церезим.

Діюча речовина: іміглюцераза.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:  Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Не повідомляється про несприятливі наслідки для ембріону/плода, пов’язані з лікуванням іміглюцеразою обмеженої групи вагітних з хворобою Гоше І типу. Вагітність у жінок з хворобою Гоше може загострити клінічні прояви або спричинити появу нових клінічних ознак, проте наявні дані свідчать, що лікування знижує ризик спонтанних переривань вагітності та кровотеч. Систематичних досліджень у тварин та людини не проводилось. Короткий огляд 2009 року наводить рекомендації європейської медичної агенції про продовження лікування іміглюцеразою протягом вагітності

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з іміглюцеразою не проводились. Також не вивчались карциногенність та мутагенність препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Іміглюцераза є ферментом, який вводиться внутрішньовенними інфузіями. Період напіввиведення становить 3,6-10,4 хвилини.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускають обмеження плацентарного трансферу, якщо він взагалі відбувається.

Повідомлення 2007 року інформує про результат вагітності 23-річної жінки з хворобою Гоше, яка отримувала лікування протягом вагітності іміглюцеразою в дозі 30 од/кг що 2 тижні. Народилась доношена здорова дівчинка.

Інформацію про результати вагітностей, при яких проводилось лікування іміглюцеразою або алглюцеразою, отримано з наступних джерел: опитування в міжнародних медичних центрах, літературних даних, бази даних виробника. Тому загальна кількість пацієнток неточна, оскільки можливе дублювання інформації. За публікацією 2010 року, де порівнювали перебіг вагітностей жінок з хворобою Гоше з ФЗТ (43-78 вагітностей) та без ФЗТ (71-388 вагітностей) відповідно, зареєстровано зниження ризику спонтанного переривання, кровотеч в пологах, ускладнень в післяпологовому періоді. Також не виявлено проявів тератогенності.

Доступна інформація про 4 випадки, які могли бути включені до попередніх ширших оглядів: успішні вагітності з ФЗТ іміглюцеразою – 5 здорових дітей, включно з однією двійнею.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з молекулярної ваги препарату та короткого періоду напіввиведення не очікується екскреції іміглюцерази до грудного молока. Проте в одному випадку було виявлено присутність ферменту в молоці. Зразки молока отримували до внутрішньовенної інфузії та протягом 24 годин після неї. Незначну активність ферменту виявили в першому зразку після інфузії, а в наступних зразках вже ні.

Повідомлення 2007-го року інформує про 23-рвчну жінку, яка протягом вагітності знаходилась на ФЗТ іміглюцеразою в дозі 30 Од/кг кожні 2 тижні і продовжувала лікування в цією дозою перші три місяці після пологів. Через погіршення перебігу хвороби Гоше дозу іміглюцерази збільшили до 60 Од/кг кожні 2 тижні і на цьому рівні грудне вигодовування продовжувалось до досягнення дитиною віку 1 року. Токсичного впливу на немовля не відзначали.

Повідомлення 2010 року інформує про жінку, яка отримувала ФЗТ іміглюцеразою в дозі 60 Од/кг протягом 2 вагітностей і грудного вигодовування, тривалість якого невідома. Обидві дитини розвивались нормотипово протягом 12 і 33 місяців відповідно. Після першої вагітності через 6 місяців перевіряли зразки сироватки і грудного молока. Рівень β-глюкоцереброзидази становив <0,008 нмол/год/мл. Пік рівня спостерігали через 1 годину після інфузії – 0,116 нмол/год/мл. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці в 10 жінок контрольної групи (без хвороби Гоше) склав 0,067–0,214 нмол/год/мл.

У 2014 році описали 20-річну жінку, яка отримувала іміглюцеразу в дозі 30 Од/кг що 2 тижні протягом вагітності. Шляхом кесарського розтину народилась здорова дівчинка вагою 3310 грам на 38-му тижні. Після призупинення введення іміглюцерази на місяць лікування було відновлено на 9 місяців грудного вигодовування. Зразки молока отримували до інфузії, після завершення інфузії і через 30 хвилин. Зразки крові відбирали безпосередньо перед та після закінчення інфузії. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці був вищим у жінок контрольної групи без хвороби Гоше в порівнянні з пацієнтками, які отримували імілюцеразу, через 30 хвилин після інфузії (42 проти 4 нмол/год/мл). Відомо, що дитина була здоровою у віці 3 років.

Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, якщо він взагалі існує. Ймовірно фермент перетравлюється в кишечнику немовляти і без проникнення до системного кровотоку.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiglucerase (Cerezyme) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Imiglucerase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 25.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idursulfase.

Група/призначення:

Засоби, що впливають на систему травлення та метаболізм. Ферменти.

Ідурсульфаза – це очищена форма лізосомального ферменту ідуронат-2-сульфатази, отримана на лінії клітин людини, що забезпечує профіль глікозилювання, аналогічний такому природного ферменту. Покази: мукополісахаридоз ІІ типу (синдром Хантера).

Альтернативні назви / синоніми: елапраза.

Діюча речовина: ідурсульфаза.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

На думку Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency” як запобіжний захід слід уникати використання цього препарату в період вагітності. Деякі джерела вважають ідурсульфазу протипоказаною в період вагітності.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Немає інформації про застосування ідурсульфази у вагітних жінок, хоча дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, відсутність досвіду використання не дозволяє коректно оцінити вплив на ембріон/плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів, яким вводили внутрішньовенно 4- кратну  рекомендовану для людини дозу, виходячи з площі поверхні тіла. Не спостерігали несприятливого впливу пре- та постнатально.

Досліджень карциногенності та мутагенності не проводились. У самців щурів, які отримували дозу на рівні 1,6 від рекомендованої для людини дози, не відзначали впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

У пацієнтів віком 7,7-27 років період напіввиведення становить 44-48 хвилин. Відсутня інформація про метаболізм препарату та його зв’язування з білками плазми.

Невідомо, чи ідурсульфаза проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає обмеження такого трансферу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ідурсульфази в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає обмеження екскреції до грудного молока, якщо вона взагалі відбувається. Якщо навіть екскреція відбудеться, препарат ймовірно перетравиться в кишківнику немовляти. У дорослих найчастішими побічними ефектами є головний біль, свербіж, болі скелетних м’язів, діарея, кашель. Тому немовля на грудному вигодовуванні слід моніторувати на предмет таких змін.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idursulfase (Elaprase) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Idursulfase: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idursulfase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Elaprase: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.

Адаптовано 04.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idelalisib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор фосфатидилінозитол-3-кінази.

Альтернативні назви / синоніми: зиделіг, іделалізіб.

Діюча речовина: іделалісіб.

Рекомендації при вагітності: не рекомендований.

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у вагітних жінок не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Це єдиний препарат цього класу. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. На фоні материнської токсичності (зменшення надбавки ваги) введення в період органогенезу перорально дози, яка чинила вплив, що у 12 разів перевищував вплив, отримуваний у людини на фоні рекомендованої дози, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) спостерігали зменшення ваги плодів, зовнішні мальформації (вкорочення хвоста), скелетні варіації (затримку осифікації та/або відсутність осифікації черепа, хребців, грудини). 30-кратна доза спричиняла токсичний вплив на материнський організм, урогенітальні крововтрати, повну резорбцію, підвищення частоти постімплантаційних втрат, мальформації (агенезія хребців з анурією, гідроцефалія, макрофтальмія/анофтальмія). Доза на рівні1/3 від найнижчої використаної не призводила до токсичних наслідків.

Досліджень карциногенності не проводилось, дослідження мутагенності продемонстрували як позитивні, так і негативні результати. У самців щурів відзначали зниження концентрації сперми та зниження ваги яєчок і придатків – без впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:                                            

Покази до призначення іделалісібу: пацієнти з рецидивом хронічного лімфолейкозу в комбінації з ритуксимабом, з рецидивом фолікулярної В-клітинної неходжкінської лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні терапії, з рецидивом малолімфоцитарної лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні системні терапії.

Характеристика препарату: рівень зв’язування з білками плазми понад 84%, не має активних метаболітів,  період напіввиведення 8,2 години.

Невідомо, чи іделалісіб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення препарату припускають екскрецію до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5..
2. Idelalisib Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Zydelig. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idelalisib. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Zydelig – idelalisib tablet, film coated. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 17.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Idarucizumab.

Група/призначення: антидот. Покази: усунення антикоагулянтного ефекту дабігатрану.

Альтернативні назви / синоніми: праксбайнд.

Діюча речовина: ідаруцизумаб.

Рекомендації при вагітності: Сумісний: користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання ідарицузимабу в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень в експериментальних тварин, так само, як і вивчення токсичного впливу на розвиток плода. Також не аналізували карциногенність, генотоксичність, вплив на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є фрагментом гуманізованого моноклонального антитіла. Вводиться внутрішньовенно. Метаболізується до неактивних метаболітів, початковий період напіввиведення становить 47 хвилин, а термінальний період напіввиведення – 10,3 години.

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага свідчить про відсутність такого трансферу принаймні в першій половині вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає до грудного молока. Молекулярна вага не припускає такої екскреції. Проте інші протеїни проникають до грудного молока. У будь-якому випадку кількість препарату в молоці дуже низька і перетравлюється в кишківнику немовляти. Якщо жінці призначається ідаруцизумаб, то немовля слід моніторувати на предмет ефектів, які зустрічаються у дорослих пацієнтів: головний біль, гіпокаліемія, делірій, закрепи, пірексія, пневмонія.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idarucizumab Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Warnings for Praxbind. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idarucizumab. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 14.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2024 р.