КАРІЗОПРОДОЛ
Назва англійською мовою: carisoprodol.
Група/призначення: центральний міорелаксант.
Альтернативні назви/синоніми:
Сома, ванадом, каризопродол (варіант назви).
Діюча речовина: карізопродол.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Обмежений досвід використання в період вагітності у людини не свідчить про високий ризик для ембріону/плода. Дані FDA припускають гіпотезу про асоціацію з орофаціальними розщілинами, але цей ризик є низьким, якщо взагалі існує. Кілька повідомлень інформують про вроджені вади, пов’язані з мепробаматом – активним метаболітом карізопродолу, але два великі наглядові дослідження не підтримали такої асоціації. Найкращою рекомендацією є уникнення прийому карізопродолу в І триместрі.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у мишей, препарат вводився згідно з протоколом безперервного введення і продемонстрував певну загальну токсичність. На фоні найвищої пероральної дози спостерігали незначний вплив на репродукцію, який асоціювався з генералізованою токсичністю. Найвища тестована доза була 1200 мг/кг/день, в той час як рекомендована доза для людини становить 1400 мг/особу/день. Несприятливий вплив на репродукцію включав наступне: незначне зменшення виживання потомства, зниження концентрації сперматид в яєчках, подовження тічки. При використанні дози 750 мг/кг/день таких явищ не відзначали. В період лактації при безперервному введенні знижувався показник виживання дитинчат на фоні дози 300-750 мг/кг/день.
У щурів дози до 400 мг/кг/день в період вагітності не впливали на розвиток скелету.
Інформація щодо впливу на плід:
Карізопродол метаболізується у печінці до мепробамату, свого активного метаболіту.
Невідомо, чи карізопродол проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага такий трансфер припускає. Відомо, що мепробамат до плаценти проникає.
Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, серед яких у 14 випадках відбувся вплив карізопродолу в І триместрі. Не було виявлено асоціації між препаратом та групами вад або окремими дефектами.
В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 326 новонароджених з впливом карізопродолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 20 (6,1%) великих вроджених вад при 14 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких виявлено 2 орофаціальні розщілини, 1 гіпоспадія, 3 кардіоваскулярні вади. Тільки у випадку орофаціальних розщілин можливе припущення про асоціацію, але слід врахувати дію інших факторів, таких як захворювання матері, прийом інших медикаментів, випадковість.
Клінічний випадок 2001 року: результат вагітності 27-річної жінки, яка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. В результаті передчасних пологів шляхом кесаревого розтину на 38 тижні народилась дитина вагою 2635 грам без симптомів відміни після народження. Дитина нормально розвивалась у віці 6 місяців.
Подібний випадок спостерігали і в 2006 році. Жінка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності з приводу вираженого спазму м’язів спини. Народилась доношена здорова дівчинка. Мати продовжила лікування в період грудного вигодовування. В дитини не виявляли симптомів відміни ні після пологів, ані після припинення грудного вигодовування (приблизно у віці 1-го місяця).
Застосування препарату під час вигодовування:
Карізопродол та його активний метаболіт мепробамат проникають до грудного молока в концентрації в 2-4 рази вищій від показника в крові матері.
Наводимо два випадки, які підтверджують наявність карізопродолу та його метаболіту у грудному молоці і той факт, що концентрація мепробамату перевищує його рівень в плазмі матері (стосуються описаних в попередньому розділі жінок).
Вище описана жінка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. Рівень карізопродолу і мепробамату визначали в грудному молоці 4 дні підряд. Середня концентрація в молоці двох сполук становила 0,9 мкг/мл і 11,6 мкг/мл відповідно. Виходячи з кількості спожитого дитиною молока – 150 мл/кг/день – абсолютна та відносна доза карізопродолу з мепробаматом, яку вип’є дитина, перебуваючи на виключно грудному вигодовуванні, становить 1,9 мг/кг/день і 4,1% відповідно. У дитини не відзначали симптомів відміни, її психомоторний розвиток у віці 6 місяців був нормальним. На той час дитина вже перебувала на змішаному вигодовуванні.
Інший повідомлений випадок стосувався жінки, яка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності та ще в перший місяць життя дитини. Здорова доношена дівчинка знаходилась на грудному вигодовуванні. Жінка також приймала анальгетики (гідрокодон і ацетамінофен (парацетамол) недовгий час після пологів. Зразки крові і молока вилучили через вік після пологів. Пік концентрації карізопродолу і мепробамату в крові через 2 години після дози становив 3 та 9 мкг/мл відповідно, а у молоці, відібраному одночасно зі зразком крові, – 1,4 і 10,9 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило відповідно 0,3 і 1,4. Мінімальна концентрація в крові через 4 години після дози склала <2 та <4 мкг/мл відповідно, а у молоці – 0,8 і 17,1 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило ≥0,4 and ≥4,3 відповідно. Грудне вигодовування розпочали через 1,5 години після дози, а ще через 2 години перевірили зразок крові новонародженого – рівні карізопродолу і мепробамату були нижчі за поріг визначення – <2 мкг/мл і 4 мкг/мл відповідно. Грудне вигодовування припинилось приблизно через 1 місяць. У новонародженого не відзначали ознак синдрому відміни або інших несприятливих наслідків.
Досвід застосування препарату обмежений, в обох наведених випадках жінки приймали значно вищі за рекомендовану (1050-1400 мг/день) дози карізопродолу. В обох немовлят не спостерігали несприятливих наслідків, що припускає низький ризик, враховуючи навіть той факт, що діти зазнали такого впливу протягом вагітності.
У 2001 році інший міорелаксант центральної дії – баклофен визнаний Американською академією педіатрії сумісним з грудним вигодовуванням. Проте, допоки не буде накопичено достатньо даних, немовлят матерів, які отримують таке лікування і обирають грудне вигодовування, слід моніторувати на предмет седації чи інших відхилень.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” – http://www.mothertobaby.org/.
- База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501205/.