КАРБІНОКСАМІН

Назва англійською мовою:  carbinoxamine.

Група/призначення: антигістамінні.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: карбіноксамін.

Комбінований препарат: рінопронт (карбіноксамін та фенілефрин).

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період вагітності у людини. До цього класу препаратів належать також клемастин та дифенгідрамін, які є сумісними з вагітністю. Однак, цим препаратам притаманний седативний ефект, що необхідно враховувати.

Перевагу слід надавати антигістамінним препаратам без седативного ефекту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:  

У щурів та кролів не продемонстровано підвищення частоти мальформацій. Довготривалих досліджень карциногенезу, мутагенезу, впливу на фертильність також не було.

Інформація щодо впливу на плід:

Це антигістамінний препарат першого покоління (Н1) з антихолінергічними та седативними властивостями.

Невідомо, чи карбіноксамін проникає через плаценту у людини, але його молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає його екскрецію до грудного молока. У випадку лікування матері цим препаратом немовля слід моніторувати на предмет седації.

На думку виробника препарат є протипоказаним в період лактації по причині підвищеної чутливості новонародженого або недоношених до антигістамінних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501270/.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.