БОРТЕЗОМІБ

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор протеасом*.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: бортезоміб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використування бортезомібу при вагітності у людини. Препарат викликав токсичний вплив на розвиток (затримка розвитку і загибель) на фоні дози, яка становить половину від клінічної дози 1,3 мг/м², виходячи з площі поверхні тіла в одного з двох видів тварин. Оскільки рекомендована доза призначається на кілька тижнів, використання при вагітності може призвести до тривалого впливу цього цитотоксичного агенту на ембріон/плід.

Виробник рекомендує використовувати надійні методи контрацепції у випадку лікування бортезомібом. Найкращою рекомендацією є уникнення лікування при вагітності. Однак, якщо стан жінки потребує лікування при вагітності, рішення приймається індивідуально і жінку слід попереджати про потенційний ризик для ембріону/плоду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження  проводились у щурів і кролів. Не спостерігали тератогенності на фоні найвищих доз, тестованих в період органогенезу у щурів і кролів; ці дози становили 0,5 від рекомендованої для людини. Однак, у кролів найвищі дози в період органогенезу, призводили до істотних постімплантаційних втрат і зменшення числа живих плодів, як і істотного зниження ваги живих плодів. Дослідження карциногенності не проводились. Препарат не був генотоксичним в різних тестах, але продемонстрував кластогенну активність в одному тесті. Хоча дослідження фертильності не проводились, 6-місячні дослідження загальної токсичності у щурів виявили дегенеративні зміни в яєчниках і яєчках, на фоні доз, яка становила ¼ та на рівні клінічної дози, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Це цитотоксичний антинеопластичний препарат, який вводиться внутрішньовенно болюсним** введенням, Препарат цього ж класу – карфілзоміб.

Призначається для лікування пацієнтів з множинною мієломою, які до того отримували, принаймні, одну попередню терапію. Середній період напіввиведення після першої дози коливався від 9 до 15 годин, але повністю не визначений у пацієнтів з множинною мієломою. Період зв’язування з білками плазми є помірним (біля 83%). Бортезоміб метаболізується до неактивних метаболітів, але рівень метаболітів у плазмі через 10 і 30 хвилин після дози був низьким в порівнянні з показником по основній сполуці.

Невідомо, чи бортезоміб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, помірне зв’язування з білками плазми та відсутність швидкого метаболізму припускають трансфер до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання бортезомібу в період лактації у людини. Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, помірне зв’язування з білками плазми та відсутність швидкого метаболізму припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, як і пероральна біодоступність. Однак, оскільки препарат є цитотоксичним, найкращою рекомендацією є уникнення грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату дегенеративні дефекти спостерігали в яєчниках щурів при дозі 0,3 мг/м² і вищих і в яєчках при дозі 1,2 мг/м². Кластогенна активність спостерігалась у китайських хом’ячків при впливі in vitro на клітини яєчників з і без метаболічної активації. При лікуванні самців мишей віком 35 днів протягом 11 днів бортезомібом в дозі 1 мг/день внутрішньоперитонеально (кожний 3-4 дні) відзначали гістологічне ураження яєчок після лікування і погіршення на 45 день. Концентрація тестостерону підвищувалась через 2 дні після лікування, фолікулостимулюючого гормону залишалась підвищеною через 45 днів і 6 місяців. Гістологічні ознаки ураження і зменшення кількості сперматозоїдів це утримувались через 6 місяців, але у спарених тварин не було порушення фертильності і дитинчата розвивались нормально.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 21.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2020 р.