БІСАКОДИЛ

Назва англійською мовою:  bisacodyl.

Група/призначення: контактні проносні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: дульколакс.

Діюча речовина: бісакодил.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бісакодилу в період вагітності у тварин та людини. Огляд 1984 року не виявив несприятливого впливу препарату у вагітних. А рев’ю 1985 року визнало стимулюючі проносні засоби, такі як бісакодил, безпечними для вагітності, проте регулярного використання слід уникати. Бісакодил структурно та фармакологічно близький до фенолфталеїну, його абсорбція становить всього 5% від призначеної дози. Тому прямий вплив на ембріон/плід, ймовірно, відсутній.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Бісакодил є безрецептурним препаратом, який призначається для полегшення закрепів. Випускається в таблетованій формі та у вигляді свічок. Також використовується для евакуації вмісту кишківника перед діагностичними або хірургічними процедурами.

В шлунково-кишковому тракті утворюється активний метаболіт, який впливає первинно в товстому кишківнику. Як зазначалось вище, тільки 5% препарату абсорбується.

Невідомо, чи бісакодил проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає пасивну дифузію крізь плаценту, але мінімальна кількість препарату в циркуляції матері свідчить про відсутність істотного впливу на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

8 жінок в період лактації отримували бісакодил в дозі 10 мг/добу на 1-й та 3-8 дні. Ні бісакодил, ані його активний метаболіт не визначались в грудному молоці (<1 нг/мл). Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока, але невелика кількість в циркуляції матері (5%) не чинитиме істотного впливу на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501323/.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.