БЕНЗИЛБЕНЗОАТ

Група/призначення:

Засоби, що діють на ектопаразитів, включаючи коростяних кліщів. Бензилбензоат є препаратом з протипедикульозною активністю та акарицидною дією на різні види кліщів, включаючи коростяні (Acarus scabiei). Це бензойний ефір бензилового спирту*, є складовою перуанського бальзаму  (прополіс). Використовується також в барвниках, пластифікаторах і як фіксатор в парфумах.

Альтернативні назви / синоніми:

Аскабіол, бенвлат, новоскабін, бензиль бензоат, перускабін, скабаген, скабікар, ванзоат.

Діюча речовина: бензилбензоат.

Рекомендації при вагітності:

Ймовірно сумісний при місцевому застосуванні.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Бензилбензоат не порушує розвиток ембріону у щурів і мишей, згідно з даними вторинного джерела. Обмежений досвід застосування у людини є заспокійливим.

Бензилбензоат при нанесенні на шкіру проникає у верхні шари епідермісу; у системний кровотік не всмоктується.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з вторинним джерелом тератогенні тести у щурів та мишей були негативними. В турецькому дослідженні 2014 року вагітних щурів годували високими дозами бензилбензоату і виявили ознаки материнської та фетальної токсичності за даними аналізу органів. Це інтерпретували як непрямі ознаки трансплацентарного трансферу цієї сполуки.

Ретроспективне дослідження в Таїланді повідомило результати вагітностей 444 жінок, лікованих з приводу корости 25% розчином бензилбензоату при вагітності. Менше ніж 10% жінок отримували лікування в І триместрі. Не виявлено статистично істотної різниці результатів вагітностей при порівнянні з контрольною групою.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежений досвід застосування.

При місцевому застосуванні проникає у верхні шари епідермісу, не всмоктуючись у системний кровотік.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з документом ЮНІСЕФ від 2002 року бензилбензоат є сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 03.11.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.11.2019 р.