БАРБІТАЛ
Група/призначення:
Барбітурати. Це барбітурат короткої дії, вводиться в якості ад’юнкт анестетика (ввідний наркоз) при хірургічних втручаннях, включаючи кесарів розтин.
Вважається, що 1-2% вагітних проходять якусь хірургічну процедуру, крім кесаревого розтину. Більш широко застосовується інший барбітурат – тіопентал.
Альтернативні назви / синоніми: веронал, метогекситал.
Діюча речовина: барбітал.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Призначається при кесаревому розтині та для електроконвульсивної терапії (метод лікування психічних захворювань). Препарат може викликати вповільнення серцебиття, пригнічення дихання та седацію у новонародженого. Практично відсутні повідомлення про використання в І триместрі. Дослідження у тварин не продемонстрували несприятливого впливу на плід.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
В інструкції до препарату повідомляється, що при тератологічних дослідженнях у щурів та кролів з дозами, які в 4 та в 7 разів перевищували рекомендовану для людини, не виявлено аномалій у плодів. Однак, дослідження з одночасним або попереднім введенням амідопірину (нестероїдний протизапальний засіб) вагітним мишам продемонстрували значно вищий рівень вроджених вад та загибелі плодів, ніж при введенні самого амідопірину.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Барбітал проникає до плаценти і неонатальна седація виникає при призначенні в пологах.
Жінкам при кесаревому розтині вводили внутрішньовенно 1 мг/кг барбіталу. Через 5 хвилин після введення середня концентрація у вені пуповини складала 0,02 мкг/мл. При цьому не спостерігали несприятливих наслідків у новонароджених.
У повідомленні 2000 року описується дослідження на перфузованій плаценті для вивчення двонаправленого трансферу (мати-плід та плід-мати) барбіталу. Хоча зв’язування з білками суттєво впливало на рівень трансферу, барбітал швидко проникав через плаценту в обох напрямках.
Дослідження 1974 року оцінювало вплив 2 доз барбіталу (1,0 та 1,4 мг/кг) у 26 жінок при плановому кесаревому розтині. В групі, яка отримувала нижчу дозу, менша кількість немовлят потребувала допоміжної вентиляції, швидше встановлювалось регулярне дихання, зареєстровані вищі показники за шкалою Апгар. При вищій дозі барбіталу спостерігали вищий рівень ацидемії у немовлят.
Рев’ю 2009 року щодо електроконвульсивної терапії при вагітності зазначає, що найчастіше для такого лікування використовується барбітал. При цьому не відмічали тератогенності, але спостерігали уповільнення серцебиття та седацію у новонароджених. Цей ефект можна мінімізувати використанням менших доз препарату (0,5-1 мг/кг).
Застосування препарату під час вигодовування:
Немовля на грудному вигодовуванні отримує 1% материнської дози препарату протягом 24 годин після введення матері. Ця доза не може зашкодити дитині.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.