АПОМОРФІН

Назва англійською мовою: apomorphine.

Група/призначення:

Протипаркінсонічні засоби. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Альтернативні назви/синоніми: дацептон, юприма.

Діюча речовина: апоморфін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання апоморфіну на ранніх термінах вагітності. У випадку призначення в пологах препарат не асоціювався з несприятливими наслідками. Обмежені дані від експериментальних тварин припускають ризик, але обмежений досвід застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо/фетальний ризик.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При впливі на самок щурів від 13 дня вагітності до 21 постнатального дня спостерігали посилення маскулінізації потомства чоловічої статі.

Досліджень карциногенності не проводилось. Препарат продемонстрував мутагенність в бактеріальному тесті Еймса та дослідженні лімфоми у мишей. Кластогенні ефекти відзначали при аналізі хромосомних аберацій в лімфоцитах людини та дослідженні лімфоми у мишей. Мікроядерний аналіз у мишей був негативним. Підшкірні дози, які становили 0,6 від максимальної рекомендованої дози для людини, призводили до несприятливого впливу на фертильність у самців щурів. У макаки резус дози 0,6 від та на рівні максимальної у людини спричиняли зменшення ваги яєчок.

Інформація щодо впливу на плід:

Апоморфін, введений підшкірно, призначається для лікування моторних флуктуацій (феномен «включення-виключення») у пацієнтів з хворобою Паркінсона, стан яких недостатньо контролюється пероральними протипаркінсонічними препаратами.

Середній період напіввиведення становить 40 хвилин, інформація про ступінь зв’язування з білками відсутня. Метаболізм препарату невідомий.

Немає інших препаратів цього класу.

Невідомо, чи апоморфін проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер, але короткий період напіввиведення обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Відсутня інформація про лікування апоморфіном хвороби Паркінсона в період вагітності. Три невеликі дослідження оцінювали призначення апоморфіну в пологах, щоб викликати блювоту або мінімізувати несприятливий вплив скополаміну. В першому дослідженні 3 мг апоморфіну розміщували у 10 мл фізіологічного розчину, а пацієнтам призначали 1 мл кожні 15 секунд до появи блювоти; загальна кількість препарату не відома.  У 30 дітей оцінка за шкалою Апгар була в межах норми на 1-й та 5-й хвилинах.

В другому дослідженні 898 пацієнтів отримували 1/100 грам або 1/50 грам апоморфіну зі скополаміном в пологах. Серед новонароджених час початку дихання становив <60 секунд у 85,4%, у випадку часу початку дихання >1 хвилини: 12,9% потребували помірної реанімації і 0,9% – тривалих реанімаційних міроприємств. Частота загибелі плодів склала 0,8%.

В третьому дослідженні 530 пацієнткам в пологах призначали 1/100 грам або 1/50 грам апоморфіну внутрішньовенно або внутрішньом’язово із скополаміном. Серед 525 народжених живими 96,5% не потребували реанімаційних міроприємств. Вважається, що 5 випадків загибелі плодів та 3,5% немовлят, які потребували реанімації не були пов’язані з впливом апоморфіну-скополаміну.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання апоморфіну в період лактації у людини. Низька молекулярна вага припускає екскрецію препарату до грудного молока, але дуже короткий період напіввиведення (приблизно 40 хвилин) обмежуватиме вплив на немовля.

Найчастішими несприятливими наслідками у дорослих є позіхання, дискінезія, нудота, блювота, сонливість, запаморочення, ринорея, галюцинації, набряк, грудний біль, посилене потовиділення, почервоніння, блідість. Якщо жінка в період лактації отримує апоморфін, немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537994/.

Адаптовано 18.07.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.07.2021 р.