МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АНТИПІРИН

Група/призначення:

Анальгетик-антипіретик. Антипірин діє шляхом пригнічення синтезу простагландину. Вагітність впливає на фармакокінетику антипірину у матері, підвищуючи його кліренс та знижуючи період напіввиведення.  Антипірин вже не призначається в якості монотерапії, але залишається компонентом очних та вушних крапель і деяких комбінованих препаратів для лікування мігрені, наприклад, дихлоралфеназону, який є проліками* антипірину.

*Проліки (англ. prodrugs) — хімічно модифіковані форми продуктів (речовин), які в біосередовищах організму внаслідок метаболічних процесів перетворюються на ліки.

Альтернативні назви / синоніми:

Феназон, анальгезін, піразолін.

Діюча речовина: антипірин.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; відсутні співставні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування у людини при вагітності та відсутність співставних даних від експериментальних тварин не дозволяють адекватно оцінити ембіо-фетальний ризик хлоралгідрату.

Кращою рекомендацією є уникнення призначення антипірину при вагітності через відому токсичність у дорослих (гемолітична анемія, агранулоцитоз), окрім того накопичено значно більше досвіду з іншими анальгетиками-антипіретиками, наприклад ацетамінофеном (парацетамол).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним вівцям при гіпертермії призводило до метаболічної ацидемії у плода, гіперглікемії, зменшення кровоплину в судинах пуповини. Ці знахідки припускають, що простагландіни можуть відігравати важливу роль у підвищенні температури тіла матері та плоду без спричинення патологічних порушень метаболізму плоду. Призначення вагітним вівцям також асоціюється зі змінами кровоплину у плода. Такі дані слід інтерпретувати з обережністю.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.

Дослідження, призначене для оцінки токсичності для плода нестероїдних протизапальних препаратів, визначило пік концентрації антипірину в плазмі плода на рівні 0,75 від материнського показника, виходячи з даних отриманих від тварин та людини.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Pеrinatal Project), моніторуючи 50282 пари мати-дитина, ідентифікував 27 жінок з впливом ненаркотичних анальгетиків в І триместрі, з них 8 приймали антипірин (в основному перорально). В цій групі з 27 пар мати-дитина виявлено 1 вроджену ваду розвитку (співвідношення шансів 0,46), проте невідомо який саме препарат приймала жінка.

Подвійне сліпе рандомізоване дослідження щодо профілактики неонатальної жовтяниці порівнювало вплив антипірину (N=24) в дозі 300 мг/день з плацебо (N=24) з 38 тижня вагітності до пологів. Середня тривалість лікування в обох групах становила 15,5 днів. Середня концентрація білірубіну у немовлят на 4 день життя становила 62,6 мкмол/л в групі антипірину в порівнянні з 111,5 мкмол/л в групі плацебо (р<0,005). На думку авторів зниження рівня білірубіну пов’язане з індукцією глюкуронілтрансферази в печінці плода, що є відомим ефектом антипірину. У новонароджених не спостерігали несприятливих наслідків.

Застосування препарату під час вигодовування:

Дослідження у кролів продемонструвало трансфер антипірину до грудного молока, співвідношення молоко : плазма становило 1,0.

При дослідженні у 1982 році антипірин призначили 7 жінкам в період лактації в терміні 2-19 місяців після пологів. Кожна жінка прийняла одноразово перорально 18 мг/кг антипірину в розчині. Двом жінкам визначали рівень антипірину кожні 10 хвилин протягом першої години, пік зареєстрували через 10 хвилин після дози як в грудному молоці, так і в слині. Період напівиведення в молоці становить в середньому 11,6 годин (5,7-21,7 годин). Підраховано, що немовля на виключно грудному вигодовуванні отримає 6,4 мг антипірину або 0,59% материнської дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 11.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 12.01.2018 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1203

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information