АМФОТЕРИЦИН В
Група/призначення: протигрибкові антибіотики.
Альтернативні назви / синоніми:
Амфосфат, фунгілін, фунгізон, сараміцетин, венцидин, амфотрет.
Діюча речовина: амфотерицин В.
Рекомендації при вагітності: сумісний
Рекомендації при лактації:
Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
У 2010 році Товариство з інфекційних захворювань Америки рекомендувало внутрішньовенне введення амфотерицину як пріоритетне лікування криптококової інфекції під час вагітності.
Не повідомлялося про несприятливі наслідки для плода при використанні ліпосомального амфотерицину В впродовж всіх триместрів вагітності.
Було повідомлено про успішне застосування амфотерицину В у грудних дітей із системним кандидозом без істотної нефротоксичності.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Експериментальні звіти щодо впливу амфотерицину В на репродуктивність тварин є неповними. Відсутні контрольні дані щодо людей. Дозування впродовж органогенезу у щурів і кроликів по 7,5 і 10 мг/кг/день, відповідно, не викликали значної ембріофетальної токсичності і тератогенності. В описі препарату зазначено, що експериментальні дослідження репродуктивності на тваринах не показали ніяких ознак ушкодження плода амфотерицином В, але не дано жодної додаткової інформації.
Нефротоксичність амфотерицину В, що зустрічалась у тривало лікованих дорослих була продемонстрована на новонароджених щурах.
Інформація щодо впливу на плід:
Вчасно був задокументований трансфер через плаценту у людей. В одному випадку, прийом амфотерицину В матерями було припинено за 4 тижні до пологів, але препарат ще був присутній у пологах в антимікробних концентраціях в плацентарній тканині і ембріональній сироватці. Ці дані свідчать про те, що амфотерицин В може зберігатись в плаценті або амніотичній рідині. Були повідомлення про випадки у вагітних жінок, які отримували амфотерицин В без видимих побічних ефектів, хоча деталі оцінки дітей були недостатніми. Мати, яка лікувалась амфотерицином В між дев’ятим і двадцять другим тижнями вагітності, народила дитину з черепно-лицевими і скелетними аномаліями, що схожі на синдром Антлі-Бікслера; однак, ця пацієнтка раніше за вагітності лікувалась флуконазолом, який був асоційований з аналогічними аномаліями плода в інших випадках.
Було повідомлено про використання ліпосомального амфотерицину В для лікування лейшманіозу під час вагітності. Одне дослідження охопило 39 вагітних жінок з вісцеральним лейшманіозом. 13 (33%) жінок були в першому триместрі, 16 (41%) в другому, і 10 (26%) – в третьому. 23 жінки лікували стибоглюконатом натрію, 4 – ліпосомальним амфотерицином В і стибоглюконатом натрію і 12 – тільки ліпосомальним амфотерицином. Було 13 (57%) мимовільних викиднів в групі монотерапії стибоглюконатом натрію і жодного в кожній з двох інших груп. Повідомлялось про додаткові використання амфотерицину В короткими серіями під час вагітності для лікування лейшманіозу без побічних ефектів у плода. Також була доповідь про випадок, нормального результату після лікування легеневого бластомікозу на 34 тижні вагітності.
Застосування препарату під час вигодовування:
Через погане всмоктування амфотерицину В при прийомі всередину, не очікується введення в організм з молоком у дозах, що призведуть до системного впливу на немовлят; однак, немає ніяких досліджень по використанню в період лактації.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): дані відсутні.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.