АЛЬДЕСЛЕЙКІН

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат. Це модифікатор біологічної відповіді, рекомбінантний інтерлейкін людини. Препарат належить до того ж підкласу, що і денілейкін діфтітокс. Альдеслейкіну притаманні властивості природнього інтерлейкіну-2 людини.

Призначається для лікування метастатичної карциноми нирок та метастатичної меланоми. Після внутрішньовенної інфузії препарат швидко розподіляється в позасудинному просторі і елімінується після метаболізму. Період розподілу та напіввиведення препарату становить 13 та 85 хвилин, відповідно.

Альтернативні назви / синоніми: пролейкін.

Діюча речовина: інтерлейкін-2 рекомбінантний.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Призначення вагітним мишам призводило до втрати ембріонів і плодів, можливо, через імунологічне відторгнення концептусів. Крім того, біологічні ефекти альдеслейкіну подібні до природнього інтерлейкіну-2. Незважаючиьна це, допоки не буде накопичено достатнього досвіду у людини, найкращою рекомендацією є уникнення призначення при вагітності. Однак, показами до призначення препарату є фатальні стани, тому, якщо стан жінки вимагає призначення цього препарату і вона дає згоду на лікування, його не слід відміняти через настання вагітності. У випадку незапланованої вагітності жінку потрібно інформувати про невідомий ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Активовані інтерлейкіном-2 NK-клітини (природні кілери) здатні вбивати трофобласти мишей in vitro. Призначення вагітним мишам призводило до високої частоти ембріо-фетальних втрат. Таке лікування асоціювалось з наявністю маткових моноклональних клітин зі здатністю вбивати трофобласти. In vitro інтерлейкін-2 не впливав несприятливо на ембріони мишей до імплантації, припускаючи, що ефект in vivo полягає у відторгненні ембріо-фетального алотрансплантату.

При репродуктивних дослідженнях у щурів ембріолетальні ефекти спостерігали на фоні внутрішньовенних доз, які у 27-36 разів перевищували рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Однак, внутрішньовенні дози 2,1-36-кратні рекомендовані для людини, на основі площі поверхні тіла спричиняли істотну токсичність у матерів. Ознак тератогенності, за винятком материнської токсичності, не відзначали. Карциногенність та мутагенність не досліджувались.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування при вагітності.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини, молекулярна вага такого трансферу не припускає. Однак, інші білки, такі як імуноглобуліни, проникають через плаценту. Більше того, білки швидко розподіляються в тканинах (легені, печінка, нирки, селезінка у щурів). Дуже короткий період розподілу в тканинах і напіввиведення обмежує кількість, яка проникне до ембріону/плода.

При вагітності у людини концентрація в сироватці інтерлейкіну-2 є нормальною або підвищується в порівнянні з невагітними жінками. Починаючи з 1984 року експерименти з використанням реакції змішаних лімфоцитів in vitro припустили, що сироватка вагітних містить фактор або фактори, які пригнічують покоління інтерлейкіну-2 під час лімфоцитної реакції. Наступні дослідження продемонстрували, що материнський фактор, можливо, IgG, з’являється в сироватці на ранніх термінах вагітності і подавляється інтерлейкіном-2 в мононуклеарних клітинах. Додавання екзогенного інтерлейкіну-2 частково дозволяє повторну експресію рецептора. Ця даун-регуляція (down-regulation) інтерлейкін-2 рецептору може відігравати роль в імунотолерантності матері до концептусу. Інтерлейкін-2 може також бути медіатором скорочення матки при наявності бактеріальної інфекції. Інтерлейкін-2 присутній в децидуальних клітинах 4 з 5 жінок з прееклампсією і в значно нижчих концентраціях в децидуальних зразках жінок без такого ускладнення, що припускає можливе залучення імунної активації в патифізіології прееклампсії.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Молекулярна вага припускає, що препарат не проникатиме до грудного молока. Однак, інші білки, такі як імуноглобуліни, присутні в грудному молоці, тому це не виключено і з альдеслейкіном. Дуже короткий період розподілу (13 хвилин) та період напіввиведення (85 хвилин) можуть обмежити кількість, яка проникає до молока. Рекомендовано зробити перерву на 4 години після дози, щоб обмежити вплив на немовля, який є невідомим.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Культивування гранульозо-лютеїнових клітин in vitro продемонструвало, що інтерлейкін-2 не впливає на продукцію базального прогестерону, але пригнічує секреторну реакцію прогестерону на хоріонічний гонадотропін або фолікулостимулюючий гормон. Місце інгібування було нижче від циклу активації аденозинмонофосфату. Аналогічно, культура клітин Лейдига щурів не продемонструвала впливу інтерлейкіну-2 на секрецію базального тестостерону, але стимульована хоріонічним гонадотропіном секреція тестостерону була пригнічена. Запропоновано роль інтерлейкіну-2 в інтрагонадальній паракринній регуляції секреції статевого гормону. В пілотному дослідженні концентрація інтерлейкіну-2 в мРНК в мононуклеарних клітинах периферичної крові була вищою у жінок з синдромом оваріальної гіперстимуляції в порівнянні з контрольною групою. Автори дослідження припустили, що дизрегуляція експресії інтерлейкіну-2 і подавлення активації цитокінової сигналізації може сприяти виникненню синдрому.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 28.07.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.07.2019 р.