АФЛІБЕРСЕПТ

Група/призначення:

Засоби, які застосовують при розладах судин ока.

Афліберсепт є рекомбінантним гібридним білком, що складається із частин позаклітинних доменів 1-го та 2-го рецепторів судинного ендотеліального фактора росту/фактору росту ендотелію  судин (ФРЕС; Vascular Endothelial Growth Factor — VEGF) людини, злитих з Fc-ділянкою людського IgG1. Афліберсепт виробляється клітинами К1 яєчника китайського хом’ячка за технологією рекомбінантної ДНК. Афліберсепт діє як розчинний рецептор-пастка (VEGF TRAP («пастка для VEGF»), який зв’язує судинний ендотеліальний фактор росту-А (VEGF-А) та плацентарний фактор росту (Placental Growth Factor – PlGF) зі значно вищою спорідненістю, ніж при зв’язуванні з природними рецепторами, і, таким чином, може інгібувати зв’язування і активацію цих споріднених VEGF-рецепторів.

Залтрап (ziv-алфіберсепт) – протипухлинний препарат для системного застосування.

Альтернативні назви / синоніми:

Ейлі, афліберсепт офтальмологічний.

Діюча речовина: афліберсепт.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Практично відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це новий препарат, тому на даний час відсутня інформація про використання у вагітних. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє належно оцінити ембріо-фетальний ризик. Слід зазначити, що препарат вводиться у скловидне тіло, тому системна абсорбція є мінімальною.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у кролів, що наводиться в інструкції до препарату та детальніше в огляді FDA. Після внутрішньовенного введення в період органогенезу спостерігали зовнішні, внутрішніх органів та скелетні мальформації на фоні доз, які в 600 разів перевищували AUC* вільного афліберсепту після введення в скловидне тіло людини (або при концентрації в плазмі, 6-ти кратній отримуваній у людини після введення одноразово в скловидне тіло 2 мг препарату).

Досліджень мутагенності та карциногенності не проводилось.

Інформація щодо впливу на плід:

Афліберсепт – це дімерний глікопротеїн, селективний антагоніст фактору росту ендотелію судин. Призначений для лікування вікової макулярної дегенерації. Застосовується місцево. Фракція алфіберсепту зв’язується з судинним фактором росту ендотелію, а потім досягає системного впливу у вигляді вільного афліберсепту (в середньому 0,02 мкг/мл). Період напіввиведення становить 5-6 днів, досліджень метаболізму не проводилось.

Після введення в скловидне тіло концентрація в плазмі в 1-3 дні є низькою (від 0 до 0,05 мікронограм/мл) та не визначається через 2 тижні. Ця концентрація в 50 – 500 разів нижча від необхідної для системного впливу. Крім того, препарат зв’язується з ендотеліальним фактором росту, формуючи інертний комплекс, який як і інші протеїни, деградує шляхом катаболізму. Препарат не акумулюється після повторних доз кожні 4 тижні.

Інші препарати цього класу: пегаптаніб, ранібізумаб.

Невідомо, чи алфіберсепт проникає через плаценту. Молекулярна вага та низька системна концентрація припускають незначний вплив на ембріон та/або плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про жінку з діабетичною макулярною едемою, якій в скловидне тіло ввели афліберсепт в дозі 2 мг через тиждень після пологів. Вона не годувала немовля, а зразки грудного молока аналізували протягом 4 днів. Препарат визначили тільки на 4 день в кількості 10,9 мкг/л.  Інструкція до препарату не рекомендує годувати дитину після отримання матір’ю афліберсепту, але очікується, що висока молекулярна вага та низька системна концентрація обмежують концентрацію в грудному молоці, якщо таке проникнення взагалі відбувається. Ймовірно, що цей глікопротеїн буде інактивуватись без абсорбції  в кишечнику немовляти, можливо, за винятком недоношених немовлят або в перші кілька днів після народження.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Доступна інформація про вплив в експериментальних тварин (див. відповідний розділ).

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Schaefer C, Peters P, Miller RK. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, 2015, Academic Press. 892 pages. ISBN: 978-0-12-408078-2 (http://gynecology.sbmu.ac.ir/uploads/4_5933795622082576775.pdf).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500828).
5. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/aflibercept-ophtalmic-use/product/).

Адаптовано 10.01.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.01.2021 р.