ТІАМІЛАЛ

Група/призначення:

Барбітурат ультракороткої дії. Застосовується для індукції загальної анестезії. Аналогічний тіопенталу.

Альтернативні назви / синоніми:

Тіосеконал, суріта, тіамілал натрію.

Діюча речовина: тіамілал.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування не свідчить про підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання при 21-й вагітності не асоціювалось з вродженими вадами розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Повідомляється про аномалії кінцівок у потомства мишей, лікованих тіамілалом при вагітності. Припускається про вплив барбітуратів на репродуктивну систему самців щурів, в яких індукція анестезії асоціюється зі зниженням рівня тестостерону.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) не виявив підвищення частоти вроджених вад розвитку у дітей 21 жінки, якій призначали тіамілал протягом перших 4 місяців вагітності. Також не виявлено несприятливих наслідків у немовлят, народжених шляхом кесаревого розтину після індукції анестезії тіамілалом. Повідомляється про нормального новонародженого з впливом тіамілалу на 28-му тижні, коли мама отримала крім того фентаніл, рокуроній з приводу субтотальної тироїдектомії.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Невідомо, чи вплив тіобарбітуратів на чоловіків асоціюється з репродуктивною дисфункцією. Виникли побоювання щодо можливої асоціації використання загальної анестезії для вилучення яйцеклітин в програмах штучного запліднення з нижчим рівнем запліднення. Тіамілал виявляли в фолікулярній рідині в концентрації на рівні 22% від показника в плазмі на час відновлення ооцитів. Однак, ця знахідка не встановлює несприятливого впливу тіамілалу на функцію яєчників.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.06.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2018 р.