ПРАЗЕПАМ

Група/призначення:

Транквілізатор групи бензодіазепінів із  седативною дією.

Покази: неврози, неврозоподібні і психозоподібні розлади, при наявності тривоги, страху, підвищеної дратівливості, порушення сну.

Альтернативні назви / синоніми: деметрин.

Діюча речовина: празепам.

Рекомендації при вагітності:

 Обмежені дані про застосування у людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання празепаму при вагітності мало вивчене. Інші бензодіазепіни асоціюються з транзиторними неонатальними ускладненнями. Більше досвіду накопичено щодо вживання при вагітності інших бензодіазепінів: лоразепаму, алпразоламу, клоназепаму, діазепаму.

  Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні вагітним щурам високих доз препарату спостерігали зростання частоти набряків та вкорочення хвостів у потомства. Нижчі дози не призводили до тератогенних наслідків у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Використання цього препарату при вагітності у людини не вивчалось.

Інструкція до препарату вказує, що він протипоказаний при вагітності, на основі даних щодо наслідків впливу інших бензодіазепінів.

Повідомляється про 2 немовлят з вродженими вадами, чиї матері приймали празепам та інші препарати в період вагітності. Це були наступні вади: 1) двобічна клишоногість, 2) синдром Арлекіно* з множинними вадами.  Ці ізольовані випадки не дали змоги встановити причинно-наслідкового зв’язку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Основний метаболіт празепаму десметилдіазепам, який є також основним активним метаболітом діазепаму, виявляється в грудному молоці. Робоча група ВООЗ з лактації вважає, що немовля на грудному вигодовуванні отримає приблизно 1,5% материнської дози препарату. Робоча група ВООЗ з лактації дійшла висновку, що матері, які приймають час від часу невеликі дози празепаму можуть безпечно годувати немовлят. Відсутня інформація про ризик для немовляти при пролонгованому прийомі препарату.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 14.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.01.2016 р.